6.6 Порядок проведення заняття
6.1 Згідно варіанту, погодженого з викладачем, вибрати та проаналізувати вихідні дані (таблиця 1.1).
6.2оПобудувати графік приймальності (залежності темпу нагнітання води від депресії на пласт) нагнітальної свердловини в інтервалі темпів нагнітання (400-1000) м3/добу. Проаналізувати його.
6.3оПідібрати обладнання системи ППТ за наступною послідовністю:
6.3.1оВизначити тиск на вибої нагнітальної свердловини.
6.3.2оВизначити тиск на усті нагнітальної свердловини.
6.3.3оВизначити сумарні втрати тиску(напору) гідравліч-ного тракту насос - устя нагнітальної свердловини, якщо гід-равлічні втрати в блоці напірної гребінки складають 0,3 МПа. Гідравлічними втратами напору в обв’язці нагнітальної арма-тури знехтувати.
6.3.4оВизначити необхідний напір насоса для забезпе-чення заданих умов.
6.3.5оВизначити необхідну кількість насосів для забезпе-чення заданих умов.
6.3.6оВизначити необхідну потужність привідних двигу-нів відцентрових насосів.
6.3.7оПідібрати діаметр та товщину стінки високонапір-ного трубопроводу і перевірити його на міцність при тиску випробовування.
6.4оНа основі попередньо проведених розрахунків зари-сувати схему обладнання системи підтримання пластового тиску.
6.5оВивчити конструкцію і принцип роботи комбінова-ного ущільнення та вузла розвантаження осьового зусилля насоса типу ЦНС-180(рисунок 1.2)
6.6оПобудувати графік залежності витрат води через щі-лину гідродинамічного ущільнення від радіального зазору в щілині, якщо тиск відповідно до і після гідродинамічного ущільнення складає 3 і 0,2 МПа. Радіальний зазор в щілині прийняти в межах 0,1мм-0,5мм. Зробити відповідні висновки.
6.7 Питання для самоконтролю
7.1оОпишіть призначення кожного з наведених у підри-сункових написах (рис.1.1) елементів.
7.2оНазвіть, які технологічні операції здійснюються при закритому і відкритому вентилі 13 (рис.1.1).
7.3оЯка причина виникнення осьової сили при роботі відцентрового насоса типу ЦНС?
7.4оЯк визначається корисна потужність насоса типу ЦНС?
7.5оЯк визначається кількість води, яка відводиться з ка-мери кільцевого ущільнення вала насоса типу ЦНС 180?
7.6оЯк визначаються абсолютні та відносні втрати напо-ру у високонапірному водоводі?
7.7оЯка мета гідравлічного розрахунку водоводу?
7.8оЯк проводиться розрахунок високонапірного водо-воду на міцність?
6.8 Перелік рекомендованих джерел
6.8.1оБеззубов А.В.,Шаров В.Н., Дубовой В.Н. Машинист насосной станции по закачке рабочего агента в пласт. – М.: Недра, 1988.- 175с.
6.8.2оНефтепромысловое оборудование. Справочник. Под ред. Е.И. Бухаленко. – М.: Недра, 1990.- 559с.
6.8.3оАгрегат насосного типа ЦНС-180. Паспорт. 59с.
6.8.4оКостриба І.В. Нафтопромислове обладнання. Задачі, вправи. Навчальний посібник. – Київ, 1996.– 432с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
ВИВЧЕННЯ КІНЕМАТИЧНИХ СХЕМ І КОНСТРУКЦІЙ ПІДЙОМНИХ УСТАНОВОК І АГРЕГАТІВ ДЛЯ ПІДЗЕМНОГО РЕМОНТУ'СВЕРДЛОВИН
МЕТА ЗАНЯТТЯ
7.1.1 Вивчення кінематичних схем і конструкцій підйомних установок і агрегатів.
7.1.2 Набуття практичних навиків з визначення кінематичних параметрів підйомних установок і агрегатів.
7.2 ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ |
При підготовці до лабораторного заняття необхідно вивчити матеріал по конспекту лекцій, даних методичних вказівках, а також опрацювати літературу, яка приведена в розділі 7.7.
Тривалість заняття - 4 год.
7.3 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:\ .
При експлуатації нафтових і газовий свердловин з метою заміни і ремонту свердловинного обладнання при підземному ремонті проводять його підйом. Піднімання свердловинного обладнання проводять також при ліквідуванні різного роду аварій.
Для піднімання і опускання обладнання та інструменту під час ремонту свердловин застосовують підйомні установки і агрегати.
Найбільшого поширення знайшли підйомні установки АзИНМАШ-37А, УПА-32, УПТ-32. АзИНМАШ-43А, УПТ1-50 і агрегати А-5ОУ, А-50М, АОРС-60. КОРО-80.
7.3.1 Установка АзИНМАШ-37А і АзИНМАШ-37А1
Установка АзИНМАШ-37А, кінематична схема якої зображена на рис 7.1, призначена для проведення спуско-підіймальних операцій при ремонті свердловин, очищення піщаних пробок желонкою та інших робіт.
З її допомогою промивним агрегатом і ротором з індивідуальним приводом можна проводити промивання свердловин і розбурювання піщаних пробок. Установка складається із однобарабанної лебідки і двосекційної телескопічної вишки з талевою системою.
Піднімання вишки із транспортного положення в робоче здійснюється двома гідравлічними домкратами, а висування верхньої секції - спеціальною лебідкою з гідроприводом. Установка комплектується механізмами для згвинчування і розгвинчування насосно-компресорних труб і насосних штанг.
Рисунок 7.1 – Кінематична схема підйомної установки АзИНМАШ-37А
Установка АзИНМАШ-37А1 змонтована автомобілі КрАЗ-260. На відміну від установки АзИНМАШ-37А1 має в гальмівній системі ретинаксові колодки замість стрічок з фрикційним матеріалом "ферадо", а системі протизатягування талевого блока використаний гвинтовий механізм.
Підйомна УПА-32 створена на базі установці АзИНМАШ-37А1 і використовується при підземному ремонті нафтових і газових свердловин із суміщенням операцій спуску-підйому і згвинчування-розгвинчування , вертикального встановлений труб і підвішування штанг з устя з участю верхового робочого. Установка УПА-32 в порівнянні з АзИНМАШ-37А1 додатково включає наступне обладнання: роздвоєну талеву систему для суміщення робіт при спуско-підіймальних операціях вертикального встановлення труб і підвішування штанг; балкон верхового робочого з магазинами для труб і штанг. Об'єм магазину для труб – 1800 м, для штанг – 1300 м.
Установка АзИНМАШ-43Д кінематична схема якої зображена на рис. 7.2 призначена для, ремонту свердловин; глибиною до 2900 м. Основні технічні дані і конструкція лебідки, вишки і талевої системи відповідають установці АзИНМАШ-37А, а на відміну від неї має чотири прямі і зворотні швидкості.
Рисунок 7.2 – Кінематична схема підйомної установки АзИНМАШ-43А
Установку УПТ-32, кінематична схема якої зображена на рис. 7.3 призначена для проведення спуско-підіймальних; операцій під час підземного ремонту свердловин глибиною до 2400 м.
Установка складається із наступних основних вузлів: однобарабанної лебідки; коробки передач, вишки з талевою системою; задньої і передньої опор вишки. Установка укомплектована автоматом АПР-2ГП, оснащена пристроєм протизатягування талевого блока.
Рисунок 7.3 – Кінематична схема підйомної установки УПТ-32
Установка УПТ1-50, кінематична схема якої зображена на рис. 7.4 призначена для проведення спуско-підіймальних операцій і приводу ротора під час ремонту і освоєння свердловин глибиною до 3500 м.
Рисунок 7.4 – Кінематична схема підйомної установки УПТ1-50
Установка складається із наступних основних вузлів: однобарабанної лебідки; вишки із талевою системою; задньої і середньої опор вишки, вузла приводу ротора.
Установка укомплектована гідорозкріплювачем і автоматом АПР-2ГП; оснащена пристроєм протизатягування талевого блока. '
Агрегат А-50У, кінематична схема якого зображена на рис.7.5, призначений для спуско-підіймальних операцій при підземному ремонту свердловин глибиною до 3500 м з укладанням труб на містки, розбурювання цементноих пробок в колонах Діаметром 141-168мм, промивки свердловин і тартальних робіт. Агрегат складається із: лебідки; телескопічної вишки з татртальною системою; ротора з гідроприводом; компресора; гідроциліндрів підйому вишки і системи управління; передньої і проміжної опор; проміжного вала; бурового ротора; обмежувача підйому гакоблока і опорних домкратів.
Рисунок 7.4 – Кінематична схема агрегату для освоєння і ремонту свердловин А-50У
Замість агрегату А-50У випускають модернізований агрегат А-50М з підвищеною надійністю і вантажопідйомністю.
Кінематична схема агрегату А-50М на відміну від схеми А-5ОУ має два масляних насоси 2МН-250/100 замість одного М-20 на агрегаті А-5ОУ.
7.4 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
7.4.1 По кінематичних схемах ознайомитись з основними параметрам і вивчити конструкцію підйомних установок і агрегатів.
7.4.2 Визначити такі кінематичні параметри підйомної установки чи агрегату:'
кількість швидкостей прямого ходу підйомного вада лебідки;
кількість швидкостей зворотного ходу підйомного вада лебідки;
кількість швидкостей, які отримує допоміжне обладнання підйомної установки чи агрегату.
швидкість обертання підйомного вада лебідки на кожній передачі;
- швидкість гака на кожній передачі.
Додаткову інформанти для розв'язання завдання вибрати із таблиці 7.4
7.4.3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
лінійна швидкість намотки каната на барабан лебідки, м/с
,
де D – діаметр барабана з намотаним канатом,
n – число обертів барабана, хв.-1.
Мінімальна швидкість гака підйомної установки:
,
де z – кількість робочих струн талевої системи.
Таблиця 7,1 - Параметри підйомних установок і агрегатів
Марки
Параметри |
АзИНМАШ- 37А |
АзИНМА- 43А |
УПТ-32 |
УПТ1-50 |
А-50У| |
1.Максимальна оснастка |
2x3 |
2x3 |
2x3 |
3х4 |
3х4 |
2.Частота обертаний, хв.-1 - ведучого вала коробки відбору потужності -вхідного валі коробки швидкостей |
2100
- |
-
1250 |
-
1350 |
-
1030 |
1500
- |
3.Діаметр барабана лебідки, мм |
420 |
420 |
420 |
420 |
425 | |
4.Діаметр каната, мм |
22 |
22 |
22 |
25 |
25 |
7.5 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
7.5.1 Назвіть підйомні установки і агрегати, які використовуються при ремонті свердловин,
область їх використання.
7.5.2 Назвіть основні складові частини кінематичних схем підйомних установок і агрегатів.
7.5.3Які основні відмінності конструкцій підйомних установок і агрегатів?
7.5.4 За допомогою яких технічних засобів здійснюється підйом вишки із транспортного положення в робоче, а також висування верхньої секції вишки підйомних установок?
7.5.5 Використовуючи кінематичні схеми підйомних установок вкажіть, як здійснюється передача обертів від приводу до виконавчих
7.6 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
7.6 .1 Бухаленко Е.И. Бухаленко В.Е- Оборудонание и инструмент для ремонта скважин. - М.: Недра, 1991. - 336с.11.6.2
7.6 .2 Нефтепромысловое оборудование: Справочник/ -Под ред. Е.И.Бухаленко. - М.: Недра, 1990. – 559 с
7.6 .3 Костриба І.В. Нафтопромислове обладнання. Задачі ,вправи: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1996. - 432с.
Додаток А Роздавальні матеріали (незавершений)
Таблиця А1 – Перелік файлів із роздавальним матеріалом
Назва файлу |
Зміст файлу |
Директорія <General> |
|
Clas1.doc |
Класифікація основних типів МСП |
Application.doc |
Застосовність стаціонарних МНС |
Classification 1.doc |
Класифікація МНГС |
Marine Field Shema.jpg |
Схема морського нафтогазопромислу |
Clas2.doc |
Класифікація МНГС за 1 та 2 ознаками |
Clas MODU.tif |
Класифікація МПБУ |
Clas3.tif |
Класифікація МНГС |
Marine Oilfield.bmp |
Схема морського нафтогазопромислу |
Arctic Platf.bmp |
Платформи для арктичних акваторій |
Marine StructuTypes.doc |
Типи морських НГС |
AzovBlackSeas.doc |
Умови в Азовсько-Чорноморській акваторії |
Директорія <Books> |
|
Drilling and Producing Offshore |
R. Stewart Hall. Буріння і експлуатація морських свердловин. 1983, англ. |
Stationary Platforms |
Крижанівський Є.І., Ільницький М.К., Яремійчук Р.С. Морські стаціонарні платформи. 1996 |
Offshore Drilling Equipment |
Скрипник С.Г. Техника для бурения нефтяных и газовых скважин на море. 1989. 307 с. рос. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці А1
Назва файлу |
Зміст файлу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|