3.3 Обладнання і приналежності

3.3.1 Роздавальні технічні матеріали (проспекти, каталоги, витяги із сайтів виробників технічних засобів, посібників, підручників, монографій, довідників).

3.3.2 Комплекти комп’ютерних файлів із необхідною інформацією.

3.3.3 Комп’ютер, знімні носії інформації в електронному записі.

3.4 Короткі теоретичні відомості

При спорудженні морських свердловин виникає ціла низка складних технічних проблем, розв’язок яких досягається із застосуванням технічних засобів, як таких, що ними комплектуються МБУ, так і таких, що існують незалежно від них. Такими проблемами є:

- утримання МПБУ без спирання на дно акваторії над підводним устям споруджуваної свердловини в межах периметру безпеки впродовж усього часу, коли МПБУ зв’язана зі свердловиною напрямними канатами, бурильною, обсадною та водоізолюючою колонами (ВК);

- підвішування водоізолюючої колони до МПБУ з метою попередження пошкодження обладнання устя навантаженням від її ваги, розвантаження підйомного комплексу противикидного обладнання (ПВО);

- ізоляція циркуляційної системи МПБУ від акваторії, попередження проникнення промивальної рідини зі свердловини/циркуляційної системи в акваторію та води з акваторії до циркуляційної системи/свердловини;

- компенсація вертикальних переміщень МПБУ на хвилі відносно устя та вибою свердловини;

- попередження флюїдопроявів у свердловинах, боротьба з ними та їх ліквідація;

- транспортування МПБУ на далекі відстані (з місця виготовлення до місця використання) при незадовільних морехідних якостях установок;

- монтаж стаціонарних МБУ на точках буріння.

МПБУ без спирання на дно акваторії утримуються над устям споруджуваної свердловини системами позиціонування, які за принципом дії поділяються на пасивні якірні та активні динамічні, деякі МПБУ комплектуються системами обох типів.

Вертикальні переміщення на хвилі МПБУ без спирання на дно акваторії створюють необхідність знерухомити бурильну колону/породо-руйнівний інструмент відносно вибою свердловини, а ВК – відносно її устя та поряд із тим підтримувати задану величину зусиль в напрямних канатах та канатах натяжних пристроїв. Вказаний комплекс проблем знаходить свій розв’язок у застосуванні компенсаторів вертикальних переміщень, натяжних пристроїв та телескопічного з’єднання у складі ВК. Відхилення МПБУ від осі свердловини компенсуються введенням до складу ВК шарнірних (сферичних) герметичних з’єднань.

ВК підвішується до МПБУ на канатах змінної довжини, пропущених через натяжні пристрої, якими підтримується постійний натяг канатів, відповідний вазі ВК. ВК являє собою складену з окремих секцій трубну колону, якою з’єднується підводне устя свердловини із МПБУ. Крім того на ВК навішуються два відводи комплексу ПВО, рукави і кабелі системи керування обладнанням комплексу ПВО. Для певних умов використання у склад ВК вводять декілька секцій із позитивною плавучістю, що знижує навантаження на канати, на яких підвішується ВК через натяжні пристрої.

Анкерні та гравітаційно-анкерні стаціонарні платформи кріпляться до дна акваторії палями, занурюваними в дно акваторії на задану глибину різними способами із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Верхні будови МСП доцільно виготовляти в умовах берегової бази до стану повної заводської комплектності та готовності, скорочуючи таким чином обсяг і вартість робіт, виконуваних в акваторії. Виготовлені виходячи з такої засади верхні будови МСП транспортуються до місця перебування опорного блоку та встановлюються на нього морськими плавучими вантажопідйомними кранами або крановими суднами.

Для перевезення великогабаритних та важких вантажів (зокрема – НЗБУ та СПБУ) застосовуються спеціальні морські вантажні судна, завантаження та розвантаження яких ведеться методом часткового занурення.