2.5. Фібриноген
Фібриноген — безбарвний волокнистий білок з групи глобулінів, розчинений в плазмі крові. Молекулярна маса близько 350 кДа.
Плазма крові, яка не містить фібриногену називається сироваткою. Утворюється фібриноген у печінці.
Молекула має форму глобули діаметром близько 22 нм.
Синтез фібриногену в організмі відбувається в паренхіматозних клітках печінки. Вміст фібриногену в плазмі крові здорової людини 300–500 мг. При недостатності фібриногену в організмі або при утворенні молекул з аномальною будовою спостерігається кровоточивість.
Фібриноген складається з двох однакових субодиниць, кожна з яких представлена трьома неоднаковими поліпептидними ланцюгами, що позначаються А, В і G, де А і В — пептиди, що відторгаються тромбіном. При активації системи згортання крові фібриноген піддається ферментативному розщепленню ферментом тромбіном із утворенням мономеру фібрину, який під дією активного XIII фактора згортання крові полімеризується і випадає в осад у вигляді білих ниток полімеру фібрину (рис. 13).
Рис. 13. Схема перетворення фібриногену у фібрин
РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси
Фібриноген є цінним показником гемостазу (коагулограми). Аналіз фібриногену - необхідний етап передопераційного обстеження, пренатальної діагностики, проводиться при запальних, серцево-судинних захворюваннях. Вміст фібриногену в крові підвищується при виникненні гострих запальних захворювань і відмирання тканин. Фібриноген впливає і на швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Норма фібриногену: 2-4 г/л. Норма фібриногену новонароджених: 1,25-3 г/л. Норма фібриногену при вагітності дещо вища. У цей період спостерігається поступове підвищення фібриногену і в III триместрі вагітності рівень фібриногену досягає 6 г/л. В інших випадках підвищений фібриноген у крові людини - симптом наступних захворювань: гострі запальні та інфекційні захворювання (грип, туберкульоз), інсульт, інфаркт міокарда, гіпотиреозамілоїдоз, пневмонія, злоякісні пухлини (рак легень тощо). Підвищення фібриногену супроводжує опіки, операційні втручання, прийом естрогенів і оральних контрацептивів.
Нормальний рівень фібриногену знижується при таких захворюваннях, як: ДВС-синдром захворювання печінки (гепатит, цироз), токсикоз вагітності, нестача вітаміну С і В12-емболія навколоплідними водами (у новонароджених), хронічний мієлолейкоз, поліцитемія. Рівень фібриногену знижується також при отруєннях зміїною отрутою, при прийомі анаболічних гормонів, андрогенів і риб'ячого жиру.
Фібриноген, отримуваний осадженням з плазми крові етанолом, використовують для зупинки кровотеч при операціях, в акушерсько-гінекологічній практиці, при гемофілії і захворюваннях, пов'язаних з пониженим вмістом фібриногену в крові. Випускаються препарати фібриногену для лабораторних досліджень. Фібриноген, отримуваний з крові людини, використовують для клінічних цілей.
Аполіпопротеїн (АпоА, А, англ. Apolipoprotein) — це особлива складна органічна білкова сполука, з яких складаються ліпопротеїни та мають важливу специфічну роль у створенні ліпопротеїнових часток шляхом об'єднання з відповідними ліпідами.
В основному, це білок крові, який бере участь в транспортуванні холестерину та тригліцеридів, що сприяє зворотньому переносу холестерину зі стінок судин до печінки.
Окрім того, А-1 входить до складу ліпопротеїнів високої щільності, які попереджають утвореннюатеросклеротичних бляшок в артеріях. За його дефіциту ЛПВП знижується, що збільшує ризик виникнення та розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.
Зміст
[сховати]
1 Синтез аполіпопротеїнів
2 Різновиди аполіпопротеїнов
3 Присутність аполіпопротеїнів у ліпопротеїнах
4 Див. також
5 Примітки