- •1 Загальна частина
- •1.1 Призначення бурових насосів, будова і принципи роботи
- •1.2Типи бурових насосів, їх особливості
- •1.3 Технічна характеристика бурового насоса марки у8-7ма2
- •2 Технічна частина
- •2.1 Умови роботи бурового насосу і причини виходу з ладу вузлів і деталей
- •2.2 Планування то і р бурового насосу, графік то і р
- •2.3 Порядок здавання бурового насосу в ремонт, необхідна документація
- •2.4 Порядок розбирання насосу
- •2.5 Дефектування деталей і складання дефектної відомості
- •3 Розрахункова частина
- •3.1 Розрахунок продуктивності насосу
- •3.2 Визначення зусиль, які діють на шток і повзун
- •3.3 Перевірочний розрахунок штока, крейцкопфа і пальця головки шатуна
- •3.3.1 Перевірочний розрахунок штока бурового насоса
- •3.3.2 Перевірочний розрахунок направляючих крейцкопфа на міцність
- •3.3.3 Перевірочний розрахунок пальця головки шатуна на міцність
- •4 Технологічна частина
- •4.1 Технологія ремонту деталей бурового насосу (відновлення і виготовлення деталей)
- •4.2 Обладнання і пристосування, що використовуються при ремонті
- •4.3 Збирання і опресування насосу після ремонту
- •4.4 Експлуатація бурових насосів
- •5 Охорона праці при ремонті бурового обладнання
- •5.1 Основні заходи з безпечної роботи при проведенні капітального ремонту бурових насосів
- •5.2 Охорона надр і навколишнього середовища
3 Розрахункова частина
3.1 Розрахунок продуктивності насосу
Вихідні дані:
Діаметр циліндрової втулки:
Dmax = 200 мм;
Dmin = 140 мм;
Хід поршня S = 400 мм;
Число подвійних ходів поршня n = 66 об/хв;
Коефіцієнт подачі α = 0,9;
Діаметр штока d = 80 мм.
Фактична подача для заданих умов визначається за формулою:
Qф
= α
·
(л/с) (3.1)
де F, f – площа перерізу циліндрової втулки, штока в дм2.
Qф
max
=
0,9 ·
Qф
min =
0,9 ·
.
Отже, фактична подача бурового насосу в залежності від діаметра циліндрової втулки складе: Qф max = 45,76 л/с (Dmax = 200 мм); Qф min = 20,39 л/с (Dmin = 140 мм).
3.2 Визначення зусиль, які діють на шток і повзун
Вихідні дані:
Діаметр циліндрової втулки D = 160 мм;
Робочий тиск P = 23,1 МПа;
Діаметр штока d = 80 мм.
Додатковими зусиллями, які виникають в результаті тертя поршня по циліндровій втулці і штока в сальнику, знехтувати.
На шток насоса діють зусилля розтягнення і знаття. Зусилля розтягнення визначають за формулою:
PP
=
P
·
(H) (3.2)
PP
=
23,1 ·
Зусилля, що стискують шток, знаходимо за формулою:
Pст
=
P
·
(H) (3.3)
Pст
=
23,1
H.
На повзун штока діє нормальне зусилля N, напрямок якого залежить від напрямку руху кривошипа.
Зусилля кривошипа направленого вгору протягом всього обертання кривошипа по годинниковій стрілці. Але, якщо змінити напрямок обертання, тобто проти годинникової стрілки, зміниться напрямок зусилля N.
Кривошипний
вал повинен обертатися так, щоб зусилля
N
було
направлене вгору. При цьому менше
зношуються нижні направлення повзуна
(крейцкопфа), а головне, при такому
обертанні ( по годинниковій стрілці)
здійснюється змащення крейцкопфа і
підшипника малої головки шатуна способом
розбризкування за допомогою колеса
кривошипного валу.
В насосі подвійної дії виникають розтягуючи зусилля. Причому стискуючі зусилля більші розтягуючи. Через це подальші розрахунки проводяться з урахуванням стискуючих зусиль.
Визначаємо зусилля. Що діє на крейцкопф:
Ркр
=
(H) (3.4)
де Ƞк – коефіцієнт корисної дії крейцкопфа, Ƞк = 0,95.
Ркр
=
H.
Зусилля N являється максимальним при максимальному куті нахилу шатуна до горизонталі β. При куті повороту кривошипа α = 90° кут β = 13°. Тоді, максимальне нормальне зусилля, що діє на повзун, складе:
Nmax = Pкр · tgβ (H) (3.5)
Nmax = 977300 · 0,2306 = 225365 H.
Фактичне нормальне максимальне зусилля буде дорівнювати:
Nф.max = Nmax – G (H) (3.6)
де G – вага крейцкопфа (половина ваги шатуна і штока). Приймаю G = 4000H.
Тоді
Nф.max = 225365 – 4000 = 221365 H.
3.3 Перевірочний розрахунок штока, крейцкопфа і пальця головки шатуна
3.3.1 Перевірочний розрахунок штока бурового насоса
Вихідні дані:
Зусилля стиснення Pст = 928435 Н;
Зусилля розтягнення Рр = 348163 Н;
Матеріал штоку – сталь 40Х;
Межа міцності ϭв = 900-1000 МПа.
Шток поршневого насосу розраховується на повздовжній згин, розтягнення і стиснення.
Розрахунок на повздовжній згин. Визначаємо гнучкість штока:
λ
=
(3.7)
де l – довжина штоку, l = 1240 мм;
– радіус
інерції.
Для визначення ρ напишемо залежність:
ρ
=
(мм) (3.8)
де I – момент інерції.
I
=
(мм4) (3.9)
F – площа штока
F
=
(мм2) (3.10)
I
=
= 2009600 мм4
F
=
= 5024 мм2
ρ
=
= 20 мм
λ
=
= 62
Якщо гнучкість штока λ ˃ 105, для розрахунків використовують формулу Ейлера.
В даному випадку критичну напругу, що виникає в тілі штока діаметром 80 мм, визначаємо за формулою:
Ϭкр = 335,0 – 0,62 · λ (МПа) (3.11)
Ϭкр = 335,0 – 0,62 · 62 = 296,56 МПа.
Коефіцієнт запасу міцності:
К
=
(3.12)
f = (мм2) (3.13)
f
=
= 5024
K
=
= 2,48
Коефіцієнт запасу міцності на повздовжній згин достатній.
Напруга розтягнення в різьбовій частині поршневого кінця штока складає.
σр
=
(МПа) (3.14)
де f1 – площа перерізу по внутрішньому діаметру різьби М72х3.
f1
=
(мм2) (3.15)
f1
=
= 3721 мм2
σр
=
= 93,57 МПа
Коефіцієнт запасу міцності дорівнює:
К
=
(3.16)
де
-
межа виносливості на розтягнення при
дії знакоперемінних навантажень.
= 0,36 · σв (МПа) (3.17)
σ-1р = 0,39 · 950 = 342 МПа
К
=
= 3,36
В різьбовій частині штока зі сторони, протилежної поршню, напруга стиснення дорівнює:
σст
=
(МПа) (3.18)
де f2 – площа перерізу по внутрішньому діаметру різьби М86х 3,
f2 = 5806 мм2;
1,3 – коефіцієнт, що враховує вплив попереднього затягнення.
σст
=
=168,2 МПа
Коефіцієнт запасу міцності
К
=
= 2,03
Що цілком достатньо.
