3. Принципи соціально-обслуговувального права

Принцип надання соціальних послуг безоплатно або за часткову оплату. До соціальних послуг належать такі, що надаються повністю чи частково за рахунок коштів соціального страхування, державного бюджету, благодійних внесків. Порядок надання таких послуг регулюється нормами соціально-обслуговувального права. Фізичні особи переважно отримують соціальні послуги безоплатно або, в окремих випадках, за часткову оплату. Підставою для отримання соціальних послуг є наявність передбачених законом складних життєвих обставин: інвалідність, похилий вік, сирітство, відсутність певного місця проживання тощо. Для надання соціальних послуг створюються установи соціального обслуговування (будинки-інтернати, школи-інтернати, центри, територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, відділення соціальної допомоги вдома тощо). Вони утримуються, в основному, за рахунок: 1) коштів місцевих бюджетів; 2) інших надходжень, у тому числі у вигляді прибутку від діяльності своїх структурних підрозділів, що надають послуги; 3) осіб, які користуються послугами цих установ або їхніх дітей (батьків); 4) коштів благодійних фондів, пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ і організацій та інших джерел. Безоплатність чи часткова оплата наданих соціальних послуг свідчить про їхню доступність для всіх, хто такої допомоги потребує.

Принцип добровільності. Соціальне обслуговування здійснюється за умови добровільної згоди особи-претендента на отримання соціальних послуг. В окремих випадках таку згоду дають законні представники (батьки, усиновителі, опікуни і піклувальники). Соціальні послуги надаються лише за наявності письмової заяви підопічного чи його законного представника, що підтверджує згоду на добровільне отримання соціальних послуг. Примусове поміщення до стаціонарної соціальної установи можливе лише у випадках, передбачених законом.

Добровільність означає не лише згоду на соціальне обслуговування, а й відмову від нього. Відмова також оформляється письмовою заявою. Підопічний може в будь-який час знову звернутися із заявою про надання соціальних послуг.

Згода на соціальне обслуговування і відмова від нього означає, що заінтересовані особи повинні бути детально проінформовані про види і форми соціального обслуговування, показання і протипоказання для його здійснення, про умови часткової оплати окремих соціальних послуг, а також про інші умови надання конкретних соціальних послуг. Вони також попередньо ознайомлюються з умовами проживання чи перебування в установах, де будуть утримуватися, і видами соціальних послуг, які їм там будуть надавати.

Принцип конфіденційності. Слово конфіденційність латинського походження, воно тлумачиться як довірливий, секретний, той, що не підлягає розголошенню, публікації. Відомості особистого характеру, що стали доступними працівникам соціальних установ у процесі надання ними соціальних послуг, становлять професійну таємницю. За розголошення таких відомостей соціальні працівники несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством.