Екологічне виховання під час проведення досліджень природи рідного краю.

Однією з необхідних умов для реалізації раціонального природокористування та запобігання кризових екологічних ситуацій є екологічне виховання. Весь процес шкільного навчання спрямований на виховання у дітей почуття відповідальності за оточуюче середовище, любові до природи, формування екологічної культури. Поряд з цими завданнями школа повинна не тільки давати знання, а й прививати уміння досліджувати, аналізувати, вести найпростіший контроль за оточуючим середовищем.

Питання охорони природи та оточуючого середовища охоплюють всі види досліджень: геологічних, геоморфологічних, метеорологічних, ґрунтових, геоботанічних та зоогеографічних.

У молодших класах вивчаються найпростіші елементи природи, сезонні зміни, найпростіші поняття, які характеризують взаємозв’язок живої і неживої природи. Вивчаються певні елементи господарської діяльності та уявлення про раціональне використання ресурсів та збереження середовища. .

У середніх класах глибоко вивчаються питання про біосферу та її елементи. Програмою передбачено велика кількість практичних робіт, які доцільно проводити на природі, посилюючи “екологізацію” процесу навчання. Як у молодших класах, так і у середніх екологічному вихованню сприяють курси: “Природознавство”, “Довкілля”, “Географія рідного краю”. Частиною навчального процесу у початковій та середній школі є екскурсії на природу, виробництво, музеї. .

Основною формою роботи по екологічному вихованню у старших класах є позакласна робота. У старших класах екологічному вихованню можна приділити увагу у курсі “Географія України”, в якому старшокласники вивчають особливості розвитку та охорони природних комплексів, знайомляться з державними заходами по охороні середовища. У курсі “Соціально-економічна географія світу” учні знайомляться екологією у розрізі глобальних процесів світу. Знання про рідний край можуть бути використані для порівняння з світовими процесами та впливом їх на природний комплекс рідного краю. .

Більшість шкіл знаходиться у межах міської території, що ускладнює безпосередній контакт дітей з природою та проведення уроків на місцевості. У підсумку у дітей спостерігається недооцінка проблем оточуючого середовища. Екологічна робота повинна здійснюватися на основі конкретних завдань: у сільських школах еколого-краєзнавчі дослідження повинні направлені на збереження лісових, водних, земельних ресурсів; у містах – на вивчення повітря, водних об’єктів від шкідливих промислових, побутових викидів, шумового забруднення.

Одним з ефективних напрямків по вивченню та дослідженню природи рідного краю з точки зору організаційно-методичних навичок є розробка еколого-краєзнавчої стежки – добре розмічений маршрут у природі, в ході якого екскурсовод веде живу розповідь про природні об’єкти і явища. Ця робота передбачає: а) розробку маршруту, б) підготовку обладнання (встановлення інформаційних щитів), в) проведення техніки безпеки, г) підготовку екскурсоводів. Головним є моніторинг об’єктів природи.

Необхідність створення екологічної стежки продиктована неможливістю забезпечити процес навчання традиційною класно-урочною системою. .

Краєзнавча робота повинна бути внесена до комплексних програм розвитку регіонів, населених пунктів, формувати ставлення суспільства до оточуючого середовища з точки зору раціонального, бережливого використання.