1. Краєзнавство у системі навчально-виховної роботи школи.

Незважаючи на домінуючу тенденцію орієнтації освіти на знання у загальноосвітньому контексті, значення краєзнавства для формування громадянина залишається надзвичайно важливим. Воно сприяє вирішенню завдання гуманітаризації освіти при вивченні будь-якого предмета. Втілюючи елементи краєзнавства у закладах освіти реалізовується Указ Президента України “Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”.

Роль краєзнавства отримала визнання у педагогіці у так званому краєзнавчому принципі, хоча у шкільній практиці здійснюється недостатньо. Підвищення краєзнавства у наш час обумовлено факторами: 1) Зростаючою свідомістю значення знань про малу батьківщину для патріотичного виховання; 2) Розумінням того, що неможливо пізнати всієї природи, господарства, населення країни або світу в цілому з їх регіональними відмінностями.

Краєзнавство – всебічне вивчення певної частини країни, району, міста та інших населених пунктів. Всебічне вивчення території передбачає вивчення природи, історії, господарства, населення. Краєзнавство за змістом може бути історичним, літературним, етнографічним, географічним, біологічним, екологічним, мистецтвознавчим.

Поняття "краєзнавство" можна розкривати з різних точок зору. За дидактикою краєзнавство – один із важливих засобів виховання особистості, одна з дійових форм організації педагогічного процесу, одне з джерел довідкової інформації про край як частину території в адміністративному, етнографічному або фізико-географічному розумінні. Краєзнавство один із видів науково-освітньої діяльності, якому властиві свій зміст, принципи, форми, функції, етапи і методи.

Належним чином організована краєзнавча робота у школі має такі наслідки (значення): 1) збагачує учнів знаннями історії, літератури, біології, географії; 2) виховує любов до рідного краю і підвищує духовний потенціал учнів; 3) формує основні поняття теорії та практичні навички; 4) розвиває творче мислення дітей; 5) формує науковий світогляд учнів; 6) активізує уміння спілкуватися з дорослими, налагоджує добрий морально-психологічний клімат у педагогічному та учнівському колективах; 7) позитивно впливає на навчально-виховний процес, поліпшує результати навчання.

Важливими особливостями краєзнавчого змісту є його оригінальність, кількісно-якісна різноманітність, наочність, доступність, зв'язок із планетознавчим матеріалом, життєвий взаємозв'язок із людьми, які живуть в певному середовищі. Ці особливості сприяють тому, що краєзнавчий матеріал приваблює, захоплює, стимулює нові інтереси і почуття, впливає на виховання інтелектуальних, вольових та інших якостей особливості.

Краєзнавство заключає в собі п'ять основних функцій, з яких випливають сторони педагогічної мети. Функції: 1) Формування і розвиток взаємин між людьми; 2) Навчально-освітня (Краєзнавчий матеріал поглиблює знання школярів і позашкільної молоді з кожного предмета та інтегрує їх у взаємозв'язану міжпредметну систему. При цьому навчальний процес здійснюється на базі конкретного наочного матеріалу, у нерозривній єдності з життям); 3) Виховна; 4) Вироблення практичних умінь і навичок. (Їх набувають виконанням багатьох практичних робіт); 5) Спільно корисна (Результати досліджень використовуються у господарстві, науці тощо).