2.2.Бойові порядки і бойові можливості частин (підрозділів) ртв.
2.2.1.Бойовий порядок підрозділу – це розташування підрозділу на місцевості з метою його бойового застосування.
Бойовий порядок батальону може бути лінійним або груповим.
Лінійний бойовий порядок мають частище за усе батальони,що розгортаються в прикордонній,приморський смузі,або для створення смуг попередження на ракетно – небезпечних напрямках.
На решті території батальони мають, як правило, груповий бойовий порядок.
При побудови бойового порядку РТБ необхідно враховувати особливостиі виконуємого ним завдання,імовірні напрямки удару повітряного противника,рельєф місцевості,бойовий склад,кількість і типи РЛК (РЛС) та засоби зв’язку.
Ділянка місцевості, на якій підрозділ РТВ розгортається у бойовий порядок, називається бойовою (основною) позицією (Рис.2.5).
МВ
з
19Ж6 (см)
у з
5…20
км РЛС ПРВ-9
5…20 км
ПРВ-9
П-15 (дм) До35 км
РЛС
(см)
200…300 м
П-37
250…300
м
250…300 м
1…3 км
1…5 км
200…300 м
П-18
До 1000 м
ДЕС
100 м
В
50 м КЗА ЗБУ
КП
Рис.2.5. Варіант бойового порядку радіотехнічного підрозділу
На ній розміщуються Рис.2.5.:
- позиції РЛС і КЗА;
командний пункт;
передавальний і приймальний радіопункти;
пост візуального спостереження;
позицію зенітної кулеметної установки або переносного ЗРК;
інженерні споруди;
запасні позиції;
резервні позиції;
удавані позиції;
ЗКП батальону може бути обладнаний на КП однієї з радіолокаційних рот або в рухомому виконанні.
Вимоги до вибору позиції для конкретного засобу радіолокації та зв’язку викладається у відповідних інструкціях на цей зразок, при виконанні яких підприємство – виробник гарантує реалізацію ТТХ цього засобу.
У випадках неможливості вибору позиції, що задовольняє усім необхідним вимогам, вибирається така позиція, використання якої забезпечило б максимальну реалізацію бойових можливостей радіолокаційних засобів радіотехнічних підрозділів у даних умовах.
Крім основних позицій до бойового порядку відносяться резервні(запасні) та хибні (удавані) позиції.
Окремі радіолокаційні роти розгортаються в бойовий порядок на основній позиції.
Основні позиції вибираються, як правило, не ближче 5…10 км від державного кордону України (лінії фронту), АПЦ, промислових об'єктів, аеродромів і позицій зрдн з урахуванням вимог, які висуваються до позицій РЛС і засобів зв’язку.
Резервні позиції призначаються для розгортання радіотехнічних підрозділів з метою створення прихованого РЛП, або його нарощування на відповідальних напрямках (у заданих районах), насамперед, на малих і гранично малих висотах, а також для відновлення РЛП, порушеного у результаті вогневих ударів противника, і для вирішення раптово виникаючих завдань.
Запасні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються на відстані 5…20 км від основних позицій і призначені для маневру підрозділів при підготовці та під час бойового застосування.
Для кожного підрозділу завчасно вибираються декілька запасних позицій, проводиться їхня топогеодезична прив'язка й обробка.
На відстані 1…5 км від основної можуть обладнуватись удавані позиції, які призначені для дезинформації противника відносно бойового складу, бойового порядку підрозділу, а також місця розташування основної позиції підрозділу для зниження імовірності нанесення по ній ударів.
Бойовий порядок повинен відповідати поставленому бойовому завданню і забезпечувати (вимоги до бойового порядку):
максимальну реалізацію бойових можливостей роти;
стійке управління підрозділами і обслугами;
надійну взаємодію із сусідніми підрозділами радіотехнічних військ, іншими силами і засобами розвідки повітряного противника;
живучість та перешкодостійкість в умовах вогневого і радіоелектронного придушення противника;
електромагнітну сумісність, можливість для здійснення маршу.
2.2.2. Бойовими можливостями радіотехнічних підрозділів називається сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують їх спроможність виконати бойові завдання у конкретних умовах обстановки.
Бойові можливості РТВ складаються з:
можливостей з ведення радіолокаційної розвідки і видачі розвідувальної інформації;
можливостей з видачі бойової інформації.
Також іноді розглядають можливості з приведення до вищих ступенів бойової готовності та можливості із здійснення маневру.
Бойові можливості залежать від:
бойового складу;
рівня оперативно-тактичної та тактичної підготовки керівного складу;
укомплектованості о/с, його бойової виучки, морально-психологічного стану;
ТТД і якісного стану ОВТ;
бойового порядку і характеристик позицій РЛК (РЛС);
способів обробки і видачі РЛІ;
радіоелектронної обстановки;
стану усіх видів забезпечення;
місцевості, погодних, кліматичних умов та ін.
Можливості з ведення радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації характеризують здатність радіотехнічних бригад, батальйонів, рот, взводів виявляти і супроводжувати повітряні цілі, а також видавати розвідувальну інформацію про виявлені і супроводжувані повітряні цілі з необхідною якістю з установлених рубежів.
Можливості з видачі бойової інформації характеризують здатність радіотехнічних бригад і підрозділів видавати бойову інформацію про виявлені і супроводжувані повітряні цілі з необхідною якістю з установлених рубежів.
Можливості з видачі розвідувальної та бойової інформації розраховуються для кожного підрозділу або групи підрозділів і в цілому за бригаду по кожному виду інформації.
Показники бойових можливостей можна поділити на чотири групи:
просторові (параметри РЛП або зони РЛІ, рубежі видачі РІ та БІ);
інформаційні (кількість р/л цілей, що одночасно супроводжуються та видаються; кількість пеленгів на ПАП, що одночасно видаються; кількість цілей, що одночасно видаються для цілевказівок ЗРВ; кількість цілей і винищувачів, що одночасно видаються для наведення винищувачів);
точнісні (СКВ координат цілей на виході каналу інформації, імовірність видачі БІ заданої точності для цілевказівок ЗРВ, імовірність видачі БІ заданої точності для наведення винищувачів);
часові (час приведення до вищих ступенів БГ і час здійснення маневру).
Просторові показники характеризують розміри області повітряного простору, в якій можливо ведення радіолокаційної розвідки повітряного противника, його виявлення та видача про нього РІ та БІ своїми силами та засобами.
Просторові показники залежать від ТТХ РЛК (РЛС), що знаходяться на озброєнні, бойових порядків, рельєфу місцевості, перешкодової обстановки.
Інформаційні показники характеризують можливості супроводжувати визначену кількість цілей і видавати про них інформацію із заданою точністю, повнотою, вірогідністю та дискретністю на відповідні КП РТВ, ЗРВ, ВА та РЕБ.
Інформаційні показники залежать від заданої дискретності поновлення інформації, кількості інформаційних каналів, продуктивності ланок збору, обробки, аналізу та видачі інформації, наявності та типу КЗА, виучки особового складу.
Точнісні показники характеризують можливості видавати для ведення бойових дій частинам ЗРВ і ВА бойову інформацію вимагаємої точності, що виключає необхідність застосування ними своїх засобів розвідки для пошуку повітряних цілей.
Точнісні показники залежать від точності вимірювання координат РЛК (РЛС), способів зйому координат, кількості ланок, що беруть участь у зборі, обробці та видачі бойової інформації ЗРВ і ВА, виучки особового складу.
Часові показники характеризують можливості приведення радіотехнічних частин і підрозділів у більш високі ступені бойової готовності та здійснення маневру.
Часові показники носять нормативний характер і регламентуються постановами, інструкціями та наказами.
У заключній частині викладач підводить підсумки семінарського заняття з оголошенням результатів оцінювання студентів, відповідає на запитання студентів, надає завдання на самостійну підготовку та оголошує тему наступного заняття.
Розробив: викладач кафедри №803 М. М. КУКУШКІН
Методична розробка обговорена і схвалена на спільному засіданні кафедри №803,
протокол від 28 . 07.2014 р. №12.