Висновки:

1. Розмежування «природні умови – природні ресурси» в географії світового господарства є досить умовним. Один і той самий елемент у різних системах може бути як умовою, так і ресурсом.

2. Природні ресурси, які вже вилучені з надр або поверхні Землі й приготовані до подальшої участі в матеріальному виробництві, називаються сировиною.

3. З багатьох варіантів класифікацій природних ресурсів для географії світового господарства найбільше підходить генетична класифікація з врахуванням господарських аспектів.

4. Природокористування – це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу та заходів по його збереженню і відтворенню. Вив­ченням територіальних особливостей цього процесу займається географічне ресурсознавство.

5. Найважливішими концепціями географічного ресурсознавства є концепція природно-ресурсного потенціалу території та концепція ресурсних циклів.

6. Деякі країни навіть при мінерально-сировинній орієнтації національної економіки можуть мати порівняно стійке і майже безкризове господарство. Особливо це торкається видобутку таких ресурсів, що не знають значних кон’юнктурних коливань і завжди користуються попитом (на золото, платину, алмази під час економічних криз попит навпаки зростає).

7. Земельні ресурси планети є обмеженими. Рівень забезпеченості ними (2,1 га на особу) наблизився до критичного. Структура світового земельного фонду в цілому є несприятливою (найбільшу частку мають невгіддя, а частка ріллі становить лише 11%).

8. Водні ресурси суходолу є відновними, але вичерпними. Рівень водозабезпеченості нижчий за 500 м³/на особу в рік розглядається як загроза для збалансованого соціально-економічного розвитку. В таких умовах сьогодні мешкає близько 150 млн. осіб у 15 країнах світу.

9. Майбутні перспективи людства пов’язуються з більш активним використанням ресурсів Світового океану та переходом від привласнюючого типу природокористування до виробляючого.

1 Природокористування – сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу та заходів по його збереженню і відтворенню.

2 Рекордні показники у 80-х роках минулого століття сягали 120 млн. тон.

3 Ще зовсім недавно половина срібла споживалася у фотохімічному виробництві.

4 Незважаючи на 5 місце в світі за видобутком (140 тон золота на рік), Китай ледве забезпечує потреби власного населення у весільних обручках.

5 Розраховано, що для забезпечення не тільки матеріального добробуту, але й відпочинку та «психологічного комфорту» кожній людині мінімально потрібні 2 га земельного фонду: 0,6 га сільськогосподарських угідь для виробництва продовольства; 0,2 га для розселення і промислових потреб; ще 1,2 га мають залишатися у незайманому стані для відпочинку і подорожей, для підтримання екологічної рівноваги біосфери.

21