17. Назвіть статті Конституції України, які регламентують питання охорони праці.

Стаття 43. Конституції України

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає абс яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у ви професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготс і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернаті- (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законог- Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

18. Назвіть завдання охорони праці.

Вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у ? здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техк безпеки, виробничої санітзріїта охорони праці є предметом курсу «Основи охорони праці». Розглядаючи «Ост охорони праці» як наукову дисципліну, слід зазначити, що вона виникла й сформувалася на стику наук про пра і людину.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробній забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно враховувати вимоги психолог фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов'язаної з втомою, нервовою напругою, монотонн праці).

У конкретних дослідженнях охорона праці як наука базується на загальнонзукових підходах: комплексне системності, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики, організації трудової діяльн з урахуванням людського фактора.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевте

професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання у

для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезт

праці;

розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці; забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;

впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями; розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

19. Що визначає, регулює і встановлює Закон України «Про охорону праці», у чому його специфічна особливість? Закон визначає основні засади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

• пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

• комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

• використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів

• щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, з також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

• використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Правове поле Закону України "Про охорону праці" охоплює основні аспекти цих правовідносин, з сам закон містить 44 статті, об'єднаних у 8 розділів. Перший розділ містить загальні положення, які майже повністю було розглянуто вище. Решта розділів - це

• Гарантії прав на охорону праці (розділ II, ст. ст. 5 - 12);

• Організація охорони праці (розділ III, ст. ст. 13 - 24);

• Стимулювання охорони праці (розділ IV, ст. ст. 25 - 26);

• Нормативно-правові акти з охорони праці (розділ V, ст. ст. 27 - ЗО);

• Державне управління охороною праці (розділ VI, ст. ст. 31 - 37);

• Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (розділ VII, ст. ст. 38 - 42);

• Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці (розділ VIII, ст. ст. 43 - 44).