- •Довідник користувача Європейської системи трансферу та Накопичення кредитів (єктс)
- •2Єктс та Європейський простір вищої освіти (Болонський процес)
- •3Ключові особливості єктс
- •4Пояснення ключових особливостей єктс
- •4.1Єктс як орієнтована на студента система кредитів
- •«Єктс – це орієнтована на особу, що навчається, система»
- •4.2Єктс і результати навчання
- •4.3Єктс, рівні і дескриптори рівнів
- •4.4Єктс і навчальне навантаження
- •5Запровадження єктс у вищих навчальних закладах
- •5.1Призначення кредитів єктс
- •4.1.1. Призначення кредитів освітнім компонентам
- •5.1.1 Визначення навантаження в єктс
- •5.1.2 Кредити єктс та виробнича практика
- •5.1.3 Моніторинг призначення кредитів
- •5.2Присвоєння кредитів єктс
- •5.3Накопичення кредитів єктс і прогресія
- •5.4Трансфер кредитів єктс
- •5.4.1 Єктс і періоди навчання за кордоном
- •5.5Єктс і навчання впродовж життя
- •5.5.1Єктс і неперервна освіта
- •5.5.2Єктс та визнання неформального і неофіційного навчання
- •6Забезпечення якості і єктс
- •7Ключові документи єктс
- •7.1 Каталог курсу
- •7.1.1Перелік питань для Каталогу курсу/ Перелік для інформаційного пакету
- •7.2Аплікаційна форма студента
- •7.3 Угода про навчання
- •7.3.1 Угода про навчання для мобільних студентів
- •7.3.2Угода про навчання з виробничої практики – Угода про практичну підготовку
- •7.4Академічна довідка (виписка)
- •8Додаткові джерела
- •8.1Кредитні системи і системи кваліфікацій
- •8.2Розробка навчального плану
- •8.3Результати навчання
- •8.4Національні публікації
- •9Глосарій
- •Додаток 1 – Перспективи користування єктс особами, що навчаються
- •Додаток 2 – Поради навчальним закладам щодо визнання періодів навчання за кордоном в рамках двосторонніх угод
- •Додаток 3 – Таблиця оцінок єктс Вступ
- •Історія питання
- •Спрощена система: Таблиця оцінок єктс
4.3Єктс, рівні і дескриптори рівнів
[З ключових особливостей:]
“Результати навчання пов’язані з дескрипторами рівнів національних і європейської рамок кваліфікацій.”
Європейська та національні рамки кваліфікацій ґрунтуються на узгоджених дескрипторах рівнів, при цьому результати навчання і кредити пов’язані з цими рівнями. В Болонській рамці дескриптори циклів узгоджені з результатами навчання і діапазонами кредитів. Дескриптори Болонських циклів відомі як «Дублінські дескриптори»10, Дублінські дескриптори:
«надають загальні ствердження про типові очікування щодо досягень та умінь, пов’язаних з кваліфікаціями, які представляють закінчення кожного з Болонських циклів. Вони на мають на меті бути прескриптивними; вони не представляють порогові або мінімальні вимоги і не є вичерпними; схожі або еквівалентні характеристики можуть бути додані або замінені. Дескриптори мають на меті визначити природу всієї кваліфікації.”11(Для подальшої інформації про Дублінські дескриптори, див. список джерел.)
Перші два Болонські цикли пов’язані з наступними діапазонами кредитів ЄКТС:12
кваліфікації першого циклу зазвичай охоплюють 180 - 240 кредитів ЄКТС;
кваліфікації другого циклу зазвичай охоплюють 90 - 120 кредитів ЄКТС, з мінімальною кількістю 60 кредитів ЄКТС на рівні другого циклу.
Ці діапазони кредитів встановлені відповідно до ключової особливості ЄКТС, за якою 60 кредитів ЄКТС відповідають навчальному навантаженню повного типового академічного року13 навчання за формальною програмою навчання. Це правило стосується всіх кваліфікацій вищої освіти, незалежно від їхнього рівня.
Національні рамки кваліфікацій можуть передбачати рівні (або проміжні кваліфікації) всередині трьох Болонських циклів (наприклад, короткий цикл всередині першого циклу). Ці рівні дозволяють навчальним закладам структурувати певну кваліфікацію та регулювати просування за допомогою кваліфікації.
Кредити завжди описуються рівнем, на якому вони присвоюються, на основі рівня результатів навчання програми або компонента. Тільки кредити, присвоєні на відповідному рівні, можуть накопичуватися для кваліфікації. Відповідний рівень визначається національними або інституційними правилами прогресії (див. також розділ 4.3.).
4.4Єктс і навчальне навантаження
[З ключових особливостей:]
“У навчальному навантаженні зазначається час, зазвичай потрібний студенту для завершення усіх видів навчальної діяльності (таких як лекції, семінари, проекти, практичні заняття, самостійна робота та екзамени), необхідних для досягнення очікуваних результатів навчання.”
До оцінювання навчального навантаження, пов’язаного (асоційованого) з програмою або освітнім компонентом, треба визначити результати навчання. Ці результати навчання є основою для вибору відповідних видів навчальної діяльності та послідовного оцінювання навантаження, необхідного для їх виконання.
Оцінювання навантаження не має ґрунтуватися виключно на контактних годинах (тобто годинах, використаних студентами на навчальну діяльність під наглядом викладацького складу). Воно охоплює усі види навчальної діяльності, необхідної для досягнення очікуваних результатів навчання, включно з часом, витраченим на самостійну роботу, обов’язкову виробничу практику, підготовку до оцінювання та з часом, необхідним на власне оцінювання. Іншими словами, семінар або лекція можуть вимагати таку саму кількість контактних годин, але перше може вимагати значно більшого навантаження ніж друге внаслідок різної кількості часу на самостійну підготовку студентів.
Визначення навантаження має постійно регулюватися через моніторинг та зворотній зв'язок зі студентами (відгук студентів).
