Розділ 6 Аналіз динаміки зміни прибутку пп «Будпостач», формування та використання фондів, що формуються за рахунок прибутку
Прибуток, який є основним фінансовим показником і результатом підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів, забезпечує значну потребу в фінансових ресурсах не тільки самих підприємств, але й держави в цілому.
Тому для успішного ведення господарства підприємства в умовах ринку повинні здійснювати планування прибутку.
Планування прибутку є складовою частиною фінансового планування та найважливішою ділянкою фінансово-економічної роботи на підприємстві. Під час розробки планів по прибутку важливо не тільки враховувати всі фактори, які впливають на величину можливих фінансових результатів, але і вибрати той варіант виробничої програми, який забезпечуватимуть отримання максимального прибутку.
При відносно стабільних цінах і прогнозованих умовах господарювання прибуток планується на рік у рамках поточного фінансового плану. Але нестабільність цін, що існує в умовах ринку, ускладнює річне планування, тому підприємство складає більш-менш реальні плани по прибутку на квартал [13, с. 284].
ПП «Будпостач» постійно працює над збільшенням отримання прибутку. Для цього вживалися наступні заходи:
– зменшення витрат на утримання орендованого приміщення (установили жорсткий контроль за використанням електроенергії та води)
– збільшення закупки конкурентноспроможної продукції;
– зменшення витрат на імпорт продукції.
На ПП «Будпостач» використовуються метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за основними видами продукції, що реалізується. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:
1)перелік і кількість продукції відповідної номенклатури, що планується до реалізації;
2) собівартість одиниці продукції;
3) ціна одиниці продукції (ціна виробника).
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку у державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності [11].
Міру прибутковості функціонування ПП «Будпостач» найбільш точно визначають показники рентабельності. Рентабельність – це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг [12].
Найчастіше в економічному аналізі, бізнес-плануванні, аудиті використовують показники рентабельності, що визначають прибутковість підприємств у співвідношенні до вкладених фінансових ресурсів (ресурсні показники рентабельності), або до поточних витрат на виробництво продукції (витратні показники рентабельності).
Показник рентабельності продукції обчислюється за формулою:
; (6.1)
де Пр – прибуток від реалізації продукції;
С – повна собівартість продукції.
R2012=11 501 / 495 685 * 100 = 2,3 %
R2013=14 091 / 619 141*100 = 2,28 %
Цей показник обчислюється щодо конкретного товару (виду робіт, послуг) або щодо всієї продукції, яку випускає і реалізовує підприємство. Він характеризує міру вигідності виробництва продукції по відношенню до поточних витрат на його виробництво (трудових, матеріальних), а ресурси, якими володіє підприємство, впливають на рівень цього показника дуже незначною мірою – лише в тій частині собівартості, що складає амортизація основних засобів. Тому основними факторами зростання рентабельності у цьому розумінні є зниження витрат на виробництво, а також підвищення оптових або інших відпускних цін на продукцію.
Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції, її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних, і позареалізаційних витрат і збитків.
У плануванні прибутку беруть участь всі виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Балансовий прибуток планується по складових частинах: прибуток від реалізації товарної продукції, прибуток (збиток) від іншої реалізації. Позареалізаційні прибутки плануються лише в частині доходів підприємств від здійснення ними корпоративних прав і від вкладання фінансових ресурсів у інші (крім акцій) цінні папери, депозити. Інші позареалізаційні прибутки і збитки не плануються: підприємство повинно так організувати роботу і взаємовідносини зі своїми партнерами, щоб не порушувались договірні умови, чинне законодавство, фінансова дисципліна, що включає штрафні платежі, пеню, неустойки [28].
Прибуток, який залишається після сплати всіх податків і інших обов’язкових платежів до державного бюджету і до позабюджетних державних фондів, є чистим прибутком підприємства. Він надходить у розпорядження власників підприємства. Підприємства розподіляють прибуток, що залишається у їх розпорядженні, за напрямками використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:
– фонд коштів, що спрямовуються на розвиток та вдосконалення виробництва;
– фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;
– фонд коштів для матеріального заохочення;
– резервний (страховий) фонд;
– фонд коштів, які використовуються на інші цілі.
Фактично, на даний момент існує тільки один платіж, що сплачується з прибутку до бюджету – податок на додану вартість.
Згідно форми 2 ПСБО «Звіт про фінансові результати» за 2010-2013 роки (Додатки 8, 9) у 2010 році чистий прибуток складав – 11 869 тис. грн., у 2011 році – 26 628 тис. грн., у 2012 році – 11 501 тис. грн.,у 2013 році – 14 091 тис. грн. тобто з 2013 року прибутки підприємства почали знову зростати (Рис.6.1.).
Рисунок 6.1. Динаміка зміни чистого прибутку