Хід роботи

1. У чашці Петрі на фільтрувальному папері проростити близько 100 насінин ячменю.

2. Через 1,5-2 доби видалити насіння, яке не проросло, а те що залишилося розділити у дві чашки Петрі.

3. На годинникове скельце помістити 5-10 мг кристалічного аценафтену.

4. Поставити годинникове скельце з аценафтеном в одну з чашок Петрі на фільтрувальний папір, на якому пророщується насіння, інша - буде контрольною.

5. Через добу під витяжною шафою провести порівняльний аналіз морфологічних ознак корінців в обох чашках Петрі і зробити відповідні висновки.

6. Оброблені і контрольні корінці зафіксувати в ацеталкоголі (не менше 30 хв.).

7. Приготувати ацетокармінові чи ацетоорсеїнові препарати.

8. Вивчити препарати під мікроскопом. Замалювати і описати всі особливості К-мітозу в порівнянні з нормальним мітозом.

Робота 2. Облік продуктивності диплоїдного і тетраплоїдного жита

Матеріали і обладнання: рослини диплоїдного і тетраплоїдного жита, лінійки, терези, важки.

Хід роботи

1. Кожному студенту взяти по п’ять рослин диплоїдного і тетраплоїдного жита. Провести аналіз диплоїдного жита за основними елементами структури врожаю. Визначення показників структури врожаю виконують таким чином:

а) вимірюють висоту рослини. Її встановлюють, вимірюючи в сантиметрах найдовше стебло (від його основи до верхівки колоса без остей);

б) підраховують загальну кількість стебел і з них —кількість продуктивних. Продуктивними вважають стебла, що мають нормально розвинуті колоси;

в) вимірюють довжину (стрижень) колоса. Її вимірюють від основи нижнього колоска до основи верхнього.

г) підраховують кількість колосків у колосі (враховують нормально розвинуті і недорозвинуті);

д) встановлюють щільність колоса (кількість колосків на 10 см довжини стрижня). Її визначають за формулою:

де А — кількість колосків, в тому числі і недорозвинутих; Б — довжина стрижня в сантиметрах; Д — щільність колоса.

Наприклад, на колосі пшениці завдовжки 8 см налічується 21 колосок. Підставляємо у формулу дані і обчислюємо:

е) обмолочують головний колос і підраховують кількість зернівок у ньому;

є) обмолочують всі колоси рослини і встановлюють кількість і вагу зернівок, їх вирівняність, абсолютну вагу.

Вирівняність зернівок за величною визначають окоміром: зерно вирівняне, середнє за вирівняністю, не вирівняне.

Одержані дані занести в таблицю (Форма 2.), що приведена нижче.

2. Вивести середні показники за п'ятьма рослинами.

3. Провести аналіз рослин тетраплоїдного жита за основними елементами структури врожаю і також вивести середні показники.

4. Порівняти середні показники диплоїдного і тетраплоїдного жита та зробити висновки.

Форма 2

№ рослини

Плоїдність

Висота рослини, см

Кущистість

Головний колос

Озерненість колосу

Вага, г

Загальна

Продуктивна

Довжина, см

Число колосків, шт

Щільність

Число зернівок у колосі, шт

Число зернівок у однієї рослини, шт

1000 зернівок

Зернівок з однієї рослини

Робота 3. Розв’язування задач по темі «Спадкова мінливість»