Практичні роботи № 6 – 7 техніко-економічне порівняння технологічних процесів виготовлення промислових виробів

Мета роботи: ознайомитись з методикою порівняння технологічних процесів у промисловості і набути навичок проведення порівняльних розрахунків та визначення ціни заготовок.

Методика розрахунку та теоретичні відомості

1. Економічне порівняння технологічних процесів

Економічну оцінку технологічних процесів у машинобудівництві (механообробка) можна провести за наближеною методикою, в основу якої покладено визначення собівартості одної деталі:

С₁ = а + b/N (5)

де, а – питомі поточні витрати, грн.; N – кількість виготовлених деталей (за рік, квартал, місяць), од.; b – одноразові витрати на виготовлення заданої кількості деталей, грн.

Собівартість заданої партії деталей знаходять за формулою 6.

S = a · N + b (6)

Поточні витрати визначаються трьома складовими за рівнянням 7.

а = m + З + р (7)

де, m – витрати на матеріали та технологічну енергію, грн.

m = q_m · C_m – q₀ · C₀ (8)

де, q_m – та q₀ – маси витрачених матеріалів та зворотних відходів, кг; З – витрати на зарплату виробничим робочим та відрахування на неї, грн.; р – накладні витрати на реалізацію технологічного процесу поточного характеру (амортизаційні відрахування на обладнання, витрати на опалення, освітлення, ріжучий та вимірювальний інструмент загального призначення, утримання управлінського персоналу, підсобних робочих), грн.. Вони розраховуються окремо за кожною статтею або нараховуються у % до основної зарплати.

Одноразові витрати визначаються із рівняння 9.

b = З_н + і · k (9)

де, З_н – заробітна плата наладчиків обладнання, грн.; і – вартість спеціального технологічного улаштування (штампів, форм, спецінструментів), грн.; k – коефіцієнт, що враховує термін служби улаштування та витрати на його експлуатацію.

Економічну оцінку двох і більше технологічних процесів здійснюють шляхом побудови графіків залежності собівартості (S) від кількості виготовленої продукції (N) (рис.4).

S

N_кр1-2

S₁

S₂

b₂

S₁

S₂

b₁

N

Рис. 4. Схематичний графік техніко-економічного порівняння двох технологічних процесів виготовлення виробів

Аналіз графіка показує, що існує певна кількість продукції (N_кр – критична партія продукції), коли собівартості за технологічними процесами №1 та №2 однакові, тобто процеси рівноцінні.

Величину критичної партії знаходять за рівнянням 10.

(10)

При річному (заданому) виготовленні деталей у кількості N ≤ N_кр економічно вигідним є перший ТП, тому що S₁ < S₂, а при заданій кількості виробів N > N_кр доцільніше застосовувати другий технологічний процес, оскільки S₁ < S₂.

Остаточне рішення приймається після детального аналізу всіх основних техніко-економічних показників виробництва.

Задача 6. Виконати розрахунки, графічні побудови та провести порівняння трьох технологічних процесів виготовлення виробу (знайти всі критичні точки та межі економічно доцільної кількості виробів). Вихідні дані представлені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Вихідні дані технологічних процесів

Номер ТП	а, ум.од.	Зн, ум.од.	і, ум.од.	к
ТП1	1,6 + N	6,0 + N	5,0 + N	0,6 · N
ТП2	1,4 + N	21,0 + N	10,0 + N	0,8 · N
ТП3	1,2 + N	46,0 + N	30,0 + N	0,9 · N

Можливе річне замовлення виготовлення виробів коливається від 50 до 300 одиниць.