8. Вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання

8.1 Обгрунтування вибору схеми внутрішньо-заводського електропостачання

За напругу живлення розподільчої мережі заводу приймаємо напругу 10 кВ.

Для розподілу електричної енергії до цехових ТП приймаємо магістральну схему. Основна перевага магістральної схеми – скорочення ланок комутації.

Для забезпечення надійності електропостачання приймаємо до виконання схему з подвійними наскрізними магістралями (рисунок 8.1.а). і одиночну магістральну схему з двостороннім живленням.

Рис. 8.1.а – Магістральна схема з подвійними наскрізними магістралями

Магістральні схеми дозволяють встановлювати більш дешеву апаратуру у вигляді вимикача навантаження або роз’єднувача на вводі трансформатора для забезпечення вибіркового відімкнення трансформатора при його пошкодженні. Послідовно з вимикачем навантаження або роз’єднувачем встановлюють запобіжник типу ПК.

8.2 Розрахунок перерізів кабельних ліній, що живлять цтп

Розрахунок виконуємо згідно ([10], стор. 204).

В умовах промислової забудови доцільне використання КЛ для розподілу електричної енергії до ЦТП.

Вибір перерізу КЛ виконуємо за економічною густиною струму:

, (8.1)

=1,6 економічна густина струму ([4], табл. 1.3.36);

– розрахунковий струм кабеля;

– кількість кабелів.

Вибраний кабель перевіряємо на допустиме перевантаження в нормальному і післяаварійному режимі, на допустиму втрату напруги і на термічну стійкість струмам КЗ.

В нормальному режимі

, (8.2)

де – коефіцієнт, що враховує середньорічну температуру навколишнього середовища. При середньорічній температурі середовища ⁰С, нормованій температурі жил ⁰С та умовній температурі середовища ⁰С =1,05 ([4], табл.1.3.3); – поправковий коефіцієнт на кількість прокладених в одній траншеї кабелів ([4], табл.1.3.26 ); допустимий струм кабеля ([4], табл.1.3.7).

В післяаварійному режимі дозволяється перевантажувати КЛ на 35% на час ліквідації аварії при коефіцієнті попереднього завантаження 0,6 і тривалості максимуму 3 год. ([4], табл.1.3.2); на 15% ([4], П.1.3.6)

. (8.3)

Втрати напруги в лінії, % :

, (8.4)

де – довжина лінії, км; – питомий активний і реактивний опори лінії, Ом, ([6], табл.10.22); – активна і реактивна потужності, що передаються через КЛ (кВт, кВАр); – номінальна напруга, кВ.

,

де – допустимі відхилення напруги для мереж вище 1кВ, ([15], стор.55).

Результати розрахунків зводимо в таблицю 8.1.

Вибрані кабелі задовільняють вимоги на перевантажувальну здатність в післяаварійному режимі та на допустимі втрати напруги.

Виходячи з генплану заводу, вибираємо кількість ЦТП на одну магістраль. Результати розрахунків зводимо в таблицю 8.2.

Таблиця 8.2 – Вибір кількості ЦТП на одну магістраль

ЦТП на одну магістраль	, кВА	, А	,
ЦТП 3 - ЦТП 1 - ЦТП 2	1863,788	93,189	58,243
ЦТП 4 – ЦТП 5 – ЦТП 6 – ЦТП 7	4015,492	200,775	125,484

Таблиця 8.1 – Вибір перерізу кабельних ліній

Найменування вузла живлення	, кВт	, кВАр	, кВА	, А	, мм2	, мм2	, А	, А	, А	, А	, км	, Ом/км	, Ом/км	, %
ГПП –ЦТП 3 (КЛ 312)	1156,09	896,18	1415,082	81,7	51,063	70	165	155,925	210,499	107,606	0,0615	0,443	0,086	0,0362
ЦТП 3 – ЦТП 1 (КЛ 31)	792,884	632,71	966,376	55,749	34,871	35	115	108,675	146,71	55,794	0,039	0,89	0,095	0,0299
ЦТП 1 – ЦТП 2 (КЛ 12)	641,079	439,71	726,893	41,967	26,229	35	115	108,675	146,71	67,873	0,0827	0,89	0,095	0,0507
ГПП – ЦТП 2 (КЛ 2)	1156,09	896,18	1415,08	81,7	51,063	70	165	155,925	210,499	107,606	0,0787	0,443	0,086	0,0464
ГПП – ЦТП 4 (КЛ 4)	1649,35	1064,05	2007,74	115,917	72,448	95	205	193,725	261,529	231,834	0,015	0,326	0,083	0,0094
ЦТП 4 – ЦТП 5 (КЛ 45)	1295,22	613,255	1434,49	82,82	51,763	70	165	155,925	210,499	165,641	0,0287	0,443	0,086	0,018
ЦТП 5 – ЦТП 6 (КЛ 56)	770,971	631,15	1027,44	59,319	37,074	50	140	132,3	178,605	118,639	0,0287	0,62	0,09	0,0154
ЦТП 6 – ЦТП 7 (КЛ 67)	1187,81	811,505	1481,63	85,542	53,464	70	165	155,925	210,499	171,084	0,0497	0,443	0,086	0,0297
ГПП – ЦТП 7 (КЛ 7)	1649,35	1064,05	2007,74	115,917	72,448	95	205	193,725	261,529	231,834	0,0205	0,326	0,083	0,0128