- •© Д.А. Захарчук, ю.В. Коваль, 2015
- •Передмова Основні вимоги до підготовки, виконання лабораторних робіт та оформлення звітів
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
- •При оформленні звіту студенту необхідно:
- •Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
- •Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
- •1. Похибки прямих вимірювань
- •1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
- •Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
- •Теоретичні відомості
- •1.Фізичний зміст універсально газової сталої
- •2. Метод визначення і опис установки.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •За методом стокса
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Довідкові таблиці
- •Допоміжна література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
привести до порядку робочий стіл;
здати лабораторне устаткування лаборанту. Студент несе особисту відповідальність за отримане у тимчасове користування майно навчального закладу.
При оформленні звіту студенту необхідно:
занести в робочий зошит результати вимірювань,
вказавши одиниці вимірювань. (Графічний матеріал оформляють на міліметровому папері та вклеюють їх у робочий зошит);
зробити загальні висновки, що містять пояснення отриманих результатів;
звіт готується кожним студентом індивідуально.
Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
освоїти теоретичні основи даного явища;
розуміти експериментальні методи дослідження;
знати практичне застосування досліджуваного явища.
Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
1. Похибки прямих вимірювань
Прямими (безпосередніми) називаються вимірювання фізичних величин, для яких створені еталони та алгоритми порівняння вимірювальної величини з еталоном, - вимірювальні прилади. Внесення вимірювального приладу в систему часто змінює характеристики самої системи, тому необхідно вміти передбачати такі впливи
При прямих вимірюваннях ми вважатимемо, що схема вимірювання досконала і внесення туди вимірювального приладу не призводить до зміни вимірюваних величин.
1.1. Абсолютні та відносні похибки
Абсолютною
похибкою називають
різницю між істинним значенням величини
та його наближеним значенням
:
.
(1.1)
Відносною похибкою називають відношення абсолютної похибки виміру до його істинного значення:
(1.2)
Абсолютна та відносна похибки завжди додатні числа. На практиці точне значення , як правило, невідоме, тому замість нього найчастіше використовують середнє значення із серії вимірів.
Із точністю отриманих результатів безпосередньо пов’язане питання значущих цифр. Значущими цифрами називають всі вірні цифри мантиси числа. При записі абсолютної похибки прийнято використовувати одну цифру, наприклад:
(1.3)
Значущі цифри результату повинні закінчуватись в тому ж розряді, що й значуща цифра абсолютної похибки:
1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
Досить часто трапляється ситуація, коли безпосередньо поміряти значення певної величини неможливо. Проте, знаючи модельну залежність цієї величини
від інших величин (формулу), значення її можна розрахувати. Таке вимірювання називається непрямим.
Наприклад, щоб визначити площу S, ми міряємо його радіус R і обчислюємо площу за формулою:
(2.1)
Як, знаючи точність вимірювання R, оцінити значення похибки S? Точність непрямих вимірювань залежить як від способу вимірювання (формули), так і від точності вимірів усіх величин, які в цю формулу входять.
К.Ф.Гаусс, вважаючи похибку вимірів малою, запропонував лінеаризувати вираз для обчислення результату в околі середніх значень поміряних величин і шукати похибку так, як знаходять повний диференціал функції. Єдина відмінність полягає у використанні того факту, що похибки — завжди додатні величини.
