Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису.
Т. Пата «Зозуля на калині» Слайд 6
– До старшого покоління майстрів належить Тетяна Пата. ЇЇ твори надзвичайно життєрадісні, ніби пронизані гарячими сонячним промінням. Зверніть увагу: сильні контрастні сполучення кольорів не порушують загальної цілісності композиції. Це різні відтінки червоного, синього і жовто-зеленого. У букетах нічого не загубилося, всі елементи врівноважені.
З такою спостережливістю і любов’ю художниця відтворила найхарактерніші риси кожної гілочки, кожної лугової травинки. При цьому Тетяна Пата зберегла принцип стилізації елементів у декоративній композиції.
Марія Кравець «Степове літо» Слайд 7
Такі види композицій використовували в настінному розписі як компоненти декору. Характерна особливість традиційної композиції Петриківки – розташування в центрі трьох великих квіток, а з боків відгалужуються менші за розміром квіточки і пуп’янки.
Валентина Дека «Квітучий край» Слайд 8
Пізніше такі композиції почали писати на папері – так було зручніше. Але й надалі кольорове рішення композиції тримається на трьох основних кольорах. Погляньте, як це виглядає у композиції Валентини Деки «Квітучий край».
– Який художній образ створила майстриня?
Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.
Як і багато років тому так і нині всі декоративні композиції, створені у Петриківці, мають спільну основу – однакові елементи написання: зернятко, вусик, листок, горішок та багато інших. Ми навчимося писати найважливіші.
Практична діяльність учнів.
Підготовчі вправи
Слайд 9 «Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він має одним з основних елементів петриківського розпису.
Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.
Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.
Слайд 10 «Криве зернятко»
Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.
Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.
Слайд 11 «Гребінчик»
Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотикукінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.
«Горішок»
Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.
Слайд 12 «Перехідний мазок»
Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.