Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕСМ курсовий проект ст. гр. 2Е-12б Панянчука М....docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3.1 Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінка втрат напруги у післяаварійних режимах

Для кожної з ділянок мережі необхідно визначити той післяаварійний режим з найбільшими навантаженнями підстанцій, в якому на ділянках тече максимальний потік потужності. За цих умов потрібно виконати перевірку вибраного перерізу за допустимим нагрівом шляхом порівняння значень струму в цьому режимі з Ідоп, який надається в таблицях [4, 5], та таблиці 2.3 [9] для вибраної марки проводу. Особливу увагу слід звернути на малонавантажені ділянки кільцевих мереж в нормальних режимах, де досить часто перерізи прийняті мінімальними за умови відсутності коронування проводів.

У зв’язку з тим, що в більшості випадків розрахункові схеми для післяаварійних режимів відрізняються від схем для нормального режиму лише параметрами ділянки, де розглядається аварія (випадок – відключення одного ланцюга двохланцюгової лінії, або відсутність зв’язку між двома вузлами, наприклад, випадок відключення однієї з головних ділянок кільцевої мережі), то розрахунок потокорозподілення в них утворюється досить просто і не потребує використання ЕОМ.

Після визначення напруги у вузлах необхідно оцінити максимальну величину втрат напруги у процентах від номінального значення.

Одержані значення втрат напруги не повинні перевищувати 20 % від номінального (ПУЕ). Якщо ці умови задовольняються, то умовно припускається, що пристрої РПН двохобмоткових трансформаторів можуть забезпечити на шинах 10 кВ напругу, у відповідності з принципом зустрічного регулювання. Якщо воно не задовольняється, то такий варіант мережі може бути виключений із подальшого розгляду як технічно неконкурентноспроможний.

Перевіримо обрані перерізи на прикладі схеми варіанту №1. Найбільш навантаженими в ній є вітки 4-91 і 4-94, тому припустимо, що саме на цих лініях сталася аварія і вони відключені.

Порахуємо значення струму на ділянках схеми та порівняємо його із допустимим тривалим струмом для відповідної марки проводу:

(МВА);

(МВА);

(А) < 390 (А);

(МВА);

(МВА);

(А) < 390 (А);

(МВА);

(МВА);

(А) < 390 (А);

(МВА);

(МВА);

(А) < 390 (А);

(МВА);

(МВА);

(А) < 510 (А);

Як видно, обрані марки та перерізи проводів витримують післяаварійний режим. Тому необхідності у збільшенні перерізу проводу немає.

Результати перевірки проводів у після аварійному режимі інших ліній електропередач для всіх варіантів наведені в таблиці 3.2. В ній також наведені основні технічні параметри обраних проводів.

Таблиця 3.2 – Результати перевірки проводів у післяаварійному режимі

№ сх.

Ділянка мережі

Довжина ділянки, км

Кількість ланцюгів

Sл п.а, МВА

Iп.а,

A

Iдоп,

A

Марка проводу

r0,

Oм/км

x0,

Oм/км

R

Oм

X

Oм

1

2-92

16,5

1

73

385

510

АС-185/29

0,162

0,413

2,673

6,815

92-93

18,15

1

48

250

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,519

7,75

93-95

19,8

1

42

221

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

95-94

23,1

1

26

137

390

АС-120/19

0,249

0,427

5,752

9,864

4-94

13,2

1

–

–

510

АС-185/29

0,162

0,413

2,138

5,452

4-91

6,6

1

–

–

390

АС-120/19

0,249

0,427

1,643

2,818

5-91

13,2

1

25

131

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,287

5,636

2

3-92

36.3

1

73

385

510

АС-185/29

0,162

0,413

5,881

14,992

92-95

14,85

1

48

250

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,698

6,341

95-93

19,8

1

32

168

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

93-94

16,5

1

26

137

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,109

7,046

4-94

13,2

1

–

–

510

АС-185/29

0,162

0,413

2,138

5,452

4-91

6,6

1

–

–

390

АС-120/19

0,249

0,427

1,643

2,818

5-91

13,2

1

34

178,62

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,287

5,636

3

2-92

16,5

1

–

–

510

АС-185/29

0,162

0,413

2,673

6,815

92-95

14,85

1

26

135

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,698

6,341

95-93

19,8

1

42

219

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

4-93

16,5

1

47

248

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,109

7,046

4-94

13,2

1

–

–

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

94-91

19,8

1

26.1

136.9

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

5-91

13,2

1

51

267.7

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

Таблиця 3.2(продовження) – Результати перевірки проводів у післяаварійному режимі

№ сх.

Ділянка мережі

Довжина ділянки, км

Кількість ланцюгів

Sл п.а, МВА

Iп.а,

A

Iдоп,

A

Марка проводу

r0,

Oм/км

x0,

Oм/км

R

Oм

X

Oм

4

3-92

36,3

1

47

248

390

АС-120/19

0,249

0,427

9,039

15,50

92-95

14,85

1

22

113

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,698

6,341

95-93

19,8

1

5

29

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

4-93

16,5

1

–

–

450

АС-150/24

0,198

0,420

3,267

6,93

4-94

13,2

1

–

–

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

94-91

19,8

1

26.1

136.9

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

5-91

13,2

1

51

267.7

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

5

200-92

54,45

1

47

248

390

АС-120/19

0,249

0,427

13,558

23,25

92-95

14,85

1

22

113

390

АС-120/19

0,249

0,427

3,698

6,341

95-93

19,8

1

5

29

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

4-93

16,5

1

–

–

510

АС-185/29

0,162

0,413

2,673

6,815

4-94

13,2

1

–

–

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

94-91

19,8

1

26.1

136.9

390

АС-120/19

0,249

0,427

4,93

8,455

5-91

13,2

1

51

267.7

450

АС-150/24

0,198

0,420

2,614

5,544

Наступним етапом є визначення максимальних втрат напруги. Покажемо визначення втрат напруги для аварійного режиму на прикладі варіанту схеми №1.

Втрати напруги в контурі 2-92-93-95-94:

;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ.

Визначимо відхилення напруги:

.

Втрати напруги в контурі 4-91-5:

кВ;

кВ.

Визначимо відхилення напруги:

.

Визначення втрат напруги для нормального режиму.

Втрати напруги в контурі 2-92-93-95-94:

;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ;

кВ.

Визначимо відхилення напруги:

.

Втрати напруги в контурі 4-91-5:

кВ;

кВ.

Визначимо відхилення напруги:

.

Дані про втрати та відхилення напруги при аварійному та нормальному режимах для інших схем приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Відхилення та втрати напруги в аварійному та нормальному режимі

№ сх

ЛЕП

l,

км

n

Pл, МВт

Qл, МВАр

R

Oм

X

Oм

Pлп.а., МВт

Qлп.а., МВАр

Uн.,

кВ

Uн.,

%

Uп.а.

кВ

Uп.а,

%

1

2-92

16,5

1

31,224

13,534

2,673

6,815

67

29,9

0,843

1,311

2,326

9,42

92-93

18,15

1

7,224

4,034

4,519

7,75

43

20,43

0,586

2,972

93-95

19,8

1

2,224

1,764

4,93

8,455

38

18,16

0,228

2,946

95-94

23,1

1

11,776

6,166

5,752

9,864

24

10,23

1,134

2,119

4-94

13,2

1

35,776

16,396

2,138

5,452

-

-

1,442

-

4-91

6,6

1

16

4,667

1,643

2,818

-

-

0,343

0,312

-

0,89

5-91

13,2

1

8

2,333

3,287

5,636

24

7

0,343

0,978

2

3-92

36,3

1

26,85

11,985

5,88

14,99

67

29,93

2,935

1,214

6,961

12,08

92-95

14,85

1

9,429

5,42

3,698

6,341

43

20,43

0,618

2,53

95-93

19,8

1

4,571

2,51

4,93

8,455

29

12,5

0,393

2,23

93-94

16,5

1

9,571

4,78

4,109

7,046

24

10,23

0,657

1,562

4-94

13,2

1

33,571

15,01

2,138

5,452

-

-

1,336

-

4-91

6,6

1

16

4,667

1,643

2,818

-

-

0,343

0,312

-

0,89

5-91

13,2

1

8

2,333

3,287

5,636

24

7

0,343

0,978

3

2-92

16,5

1

26,878

11,992

2,673

6,815

-

-

1,335

1,214

-

6,112

92-95

14,85

1

2,878

2,492

3,698

6,341

24

9,5

0,222

1,289

95-93

19,8

1

11,122

5,438

4,93

8,455

38

17,43

0,84

2,827

4-93

16,5

1

16,122

7,708

4,109

7,046

43

19,7

0,996

2,607

4-94

13,2

1

24

9,307

2,614

5,544

-

-

0,994

0,904

-

3,223

94-91

19,8

1

0,1

0,922

4,93

8,455

24

10,23

0,07

1,719

5-91

13,2

1

24

7,923

2,614

5,544

48

17,23

0,927

1,826

4

3-92

36,3

1

20,792

9,277

9,039

15,50

43

19,7

2,885

1,145

5,736

6,628

92-95

14,85

1

3,208

0,223

3,698

6,341

19

10,2

0,118

1,171

95-93

19,8

1

17,208

8,153

4,93

8,455

5

2,27

1,373

0,384

4-93

16,5

1

22,208

10,423

3,267

6,93

-

-

1,259

-

4-94

13,2

1

24

9,307

2,614

5,544

-

-

0,994

0,904

-

2,696

94-91

19,8

1

0,1

0,922

4,93

8,455

24

10,23

0,07

1,139

5-91

13,2

1

24

7,923

2,614

5,544

48

17,23

0,927

1,826

5

200-92

54,45

1

17,219

7,682

13,56

23,25

43

19,7

3,583

1,192

8,603

9,271

92-95

14,85

1

6,781

1,818

3,698

6,341

19

10,2

0,328

1,201

95-93

19,8

1

20,781

9,748

4,93

8,455

5

2,27

1,664

0,394

4-93

16,5

1

25,781

12,018

2,673

6,815

-

-

1,311

-

4-94

13,2

1

24

9,307

2,614

5,544

-

-

0,906

0,904

-

2,696

94-91

19,8

1

0,1

0,922

4,93

8,455

24

10,23

0,07

1,139

5-91

13,2

1

24

7,923

2,614

5,544

48

17,23

0,927

1,826

Отже відхилення напруги не перевищує 20% номінальної напруги. Для інших варіантів розрахунок виконується за таким же алгоритмом, а результати розрахунку приведені в таблиці 3.4. Окрім результатів по нормальних і аварійних втратах напруги в цій таблиці також наведена інформація про кількість вимикачів та сумарну довжину ліній і трас для всіх запропонованих варіантів розвитку електричної мережі 110/35 кВ. За цими укрупненими показниками вартості спорудження нових мереж можна попередньо відкинути декілька заздалегідь дорожчих варіантів.

При інших приблизно рівних показниках перевага повинна надаватися тим варіантам, у яких електроенергія передається найбільш короткими лініями від джерела постачання до пунктів її споживання і в яких найменші втрати напруги.

Таблиця 3.4 – Відхилення напруги в після аварійному режимі та інформація про кількість вимикачів та загальну довжину ліній

№ схеми

Uнорм., %

Uавар., %

Кількість вимикачів

Lтраси, км

LЛЕП, км

1

1,311

9,42

14

110,55

110,55

2

1,214

12,08

14

120,45

120,45

3

1,214

6,112

14

113,85

113,85

4

1,145

6,628

14

133,65

133,65

5

1,192

9,271

14

151,8

151,8

Проаналізувавши таблицю 3.3 можна дійти висновку, що для подальшого розгляду доцільно залишити схеми варіантів №1 та №3, як такі, що мають найменшу загальну довжину ліній електропередач.