Частина 2. Пошуки нафтових і газових родовищ

Пошуки нафтових і газових родовищ – це науково-виробничий процес виявлення в надрах земної кори нафти і газу.

2.1 Методи пошуків і розвідки скупчень нафти і газу

В процесі проведення пошуково-розвідувальних робіт застосовуються різноманітні методи досліджень – способів вивчення геологічної будови надр, виявлення і оцінки покладів нафти і газу: геологічні, геоморфологічні, геофізичні, геохімічні та буріння свердловин.

2.1.1 Геологічні методи досліджень

Геологічні методи досліджень базуються на вивченні характеру, складу і віку осадових відкладів і тектонічної будови територій шляхом виконання різних польових і дистанційних спостережень, лабораторних досліджень і камерального узагальнення одержаних матеріалів.

Серед польових досліджень виділяють геологічну і структурно-геологічну зйомки.

Геологічна зйомка проводиться з метою складання геологічної карти місцевості для вивчення стратиграфії і літологої відкладів, що виходять на її поверхню і виясненняїї тектонічної будови.

Проведення геологічної зйомки здійснюється в два етапи: польових досліджень і камеральної обробки зібраних матеріалів.

При польових роботах складається польова геологічна карта, для чого планомірно і всебічно вивчаються і наносяться на топооснову природні відклади і гірничі виробки з показом елементів залягання гірських порід. Виявляються і трасуються геологічні межі, простежуються розривні порушення, вивчаються літологічний склад, генезис, умови залягання, взаємовідношення і вік гірських порід. Особливо уважно вивчаються контактні зони, прояви корисних копалин, особливо нафто- і газопрояви. Ведуться також спостереження за рельєфом і підземними водами. Всі спостереження заносяться в геологічний щоденник, в якому записується місцезнаходження відслонення, дається його опис, замальовуються особливості геологічної будови і по можливості фотографується. Проводиться відбір зразків порід, корисних копалин, залишків фауни і флори. Всі зразки нумеруються згідно із записами у щоденнику і споряджаються етикеткою. При геологічній зйомці широко використовуються дистанційні методи (аерометоди), які базуються на спостереженні і фотографуванні земної поверхні з літальних апаратів. Суть цих методів заключається на існуванні тісного зв’язку між геологічною будовою території з однієї сторони і формами її рельєфу, гідрографією, грунтовими утвореннями, рослинністю, кольоровими і тональними особливостями ландшафту – з другої. Вивчаючи ці особливості земної поверхні візуально з повітря або на аерофотознімках шляхом їх дешифрування можна встановити багато рис геологічної будови досліджуваної території. В процесі камеральної обробки фактичного матеріалу уточнюються і деталізуються результати польових спостережень шляхом спеціальних лабораторних досліджень – мікроскопічних, хімічних, спектроскопічних, люмінісцентних та інших, визначаються викопні рештки фауни і флори, складаються необхідні графічні документи (геологічні карти, стратиграфічні колонки, геологічні розрізи і т.п.), узагальнюються всі дані і складається звіт.

В залежності від детальності завдань і методики проведення розрізняють зйомки, наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Характеристика різних видів геологічної зйомки

Назва	Масштаб		Основні задачі		Методика проведення зйомки
Дрібномасш-табна (регіональна)		1:1 000 000 1:500 000		Попереднє вивчення загальних рис геологічної будови великих територій		Маршрутні перетини навхрест простягання складчастих комплексів
Середньо-масштабна	1:200 000 1:100 000		Дати більш детальне уявлення про геологічну будову та історію розвитку району осадового басейну, виявити в них основні великі і середні перспективні геологічні структури за верхніми горизонтами, установити зв’язок нафто-газоносності з певними комплексами осадових порід, дати оцінку перспектив нафтогазоносності району.		1. Площова зйомка з точками спостережень по всій території, щільність яких за-лежить від ступеня складності геологічної будови, умов відслонень, прохідності, фотогенічності. 2. Маршрутні дослідження навхрест і за простяганням структур, а також в спецнапрямках. 3. Проведення гірничих виробок.
Великомасш-табна (детальна)	1:50 000 1:25 000 і більше		Забезпечити вирішення спеціальних геологічних і прикладних геологопошуко-вих завдань		1. Площова зйомка з інст-рументальним нанесенням на топооснову геологічних об’єктів. 2. Проведення гірничих виробок.

Структурно-геологічна зйомка або структурно-геологічне картування – це спеціалізована детальна геологічна зйомка для одержання структурної карти за опорним або маркуючим горизонтам, який характеризує умови залягання перспективних комплексів порід. Процес проведення зйомки включає такі основні операції:

1) виділення в геологічному розрізі відкладів досліджуваної площі опорних і маркуючих горизонтів;

2) визначення базисної геологічної поверхні або межі, за якою буде побудована підсумкова структурна карта;

3) виявлення і детальний опис точок відслонення (виходу) опорних і маркуючих горизонтів на місцевості;

4) інструментальна прив’язка точок відслонення до топооснови, вимірювання координат і висотних відміток;

1. обчислення висотних позначок базисної геологічної поверхні;

2. побудова структурної карти.

В геологічно закритих районах при такій зйомці буряться неглибокі структурно-картувальні свердловини, які повинні розкрити маркуючі та опорні горизонти. Як метод виявлення і підготовки структур, структурно-геологічна зйомка тепер застосовується рідко, переважно в складчастих областях і в районах розвитку солянокупольних структур і, здебільшого, в комплексі з геофізичними методами.

Кондиційність структурної карти в залежності від масштабу зйомки і ступеня складності геологічної будови визначається нормою структурних точок на 1 км² площі (табл. 1.2).

Таблиця 2.2–Кількість структурних точок на 1 км² площі

Масштаб зйомки	Ступінь складності геологічної будови
	Проста	Середня	Складна
1:200 000	0,06	0,09	0,30
1:100 000	0,12	0,30	0,60
1:50 000	0,30	0,70	1,10
1:25 000	2,00	4,00	5,50
1:10 000	6,00	8,00	12,00