- •Відповідальний за випуск проф. Маєвський б.Й.
- •Дане видання – власність іфдтунг Забороняється тиражувати та розповсюджувати без відома авторів
- •Частина 1. Геологорозвідувальний процес на нафту і газ
- •Загальні положення
- •Історичний розвиток методики пошуків і розвідки скупчень нафти і газу
- •Специфічні особливості пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ
- •1.4 Нормативні документи, які регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт
- •1.5 Стадійність геологорозвідувального процесу
- •На нафту і газ
- •1.6 Ресурси та запаси нафти і газу
- •1.6.1 Класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1.6.2 Достовірність оцінки ресурсів нафти і газу
- •Частина 2. Пошуки нафтових і газових родовищ
- •2.1 Методи пошуків і розвідки скупчень нафти і газу
- •2.1.1 Геологічні методи досліджень
- •2.1.2 Геоморфологічні методи досліджень
- •2.1.3 Геофізичні методи досліджень
- •2.1.3.1 Гравірозвідка
- •2.1.3.2 Магніторозвідка
- •2.1.3.3 Електророзвідка
- •2.1.3.4 Сейсморозвідка
- •2.1.4 Геохімічні методи досліджень
- •2.1.4.1 Газовий метод
- •2.1.4.2 Гідрогеохімічний метод
- •2.1.4.3 Біогеохімічний метод
- •2.1.4.4.Бітумінологічний метод
- •2.1.4.5 Літогеохімічний метод
- •2.1.5 Буріння свердловин
- •2.2 Геологічне обґрунтування проведення пошуків нафти і газу
- •2.3 Регіональний етап
- •2.3.1 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •2.3.2 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •2.3.3 Стадія виявлення об'єктів (структур)
- •2.3.4 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об'єктів (структур) до глибокого буріння
- •.5 Формування фонду підготовлених структур
- •Оцінка якості підготовлених структур
- •Оцінка ступеня підтверджуваності підготовлених структур
- •2.4 Пошуковий етап. Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •Основні принципи методики пошукового буріння
- •2.4.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •Методика пошукового буріння
- •2.4 4 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин в різних геологічних умовах
- •Частина 3. Розвiдка нафтових і газових родовищ
- •3.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •3.1.1 Попередня розвідка
- •3.1.2 Детальна розвідка
- •3.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •3.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •3.3.1 Основні принципи розвідки
- •3.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •3.3.3. Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •3.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •3.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •3.4 Дослідно- промислова розробка покладів (родовищ)
- •3.4.1 Загальні положення
- •3.4.2 Системи розташування вес
- •Частина 4. Особливості пошуків і розвідки покладів нафти і газу різних типів і в різних геологічних умовах
- •4.1 Багатопокладні родовища
- •4.2 Масивні поклади
- •4.3 Газові родовища
- •4.4 Газоконденсатні родовища
- •4.5 Нафтогазові родовища
- •4.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •Частина 5. Геолого - економічна оцінка об'єктів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Технологічні показники гео
- •Література
2.1.2 Геоморфологічні методи досліджень
Геоморфологічні методи досліджень базуються на вивченні форм сучасного рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозування за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов’язані поклади нафти і газу. Геометричні особливості структур і зв’язок земної поверхні з тектонікою знаходять відображення:
а) у висотному полі рельєфу;
б) в його розчленованості;
в) в плановому рисунку форм рельєфу і ареалів грунтово-рослинного покрову;
г) в морфогенетичних рисах рельєфу.
Гіпсометричний аналіз рельєфу, аналіз нахилів і власне форми денної поверхні базується на уявленні про тектогенну деформацію цієї поверхні. Екзогенні рельєфотвірні процеси, які формують рельєф одночасно з тектогенною його деформацією, суттєво, часто докорінним чином змінюють геоморфологічний результат цієї деформації у відношенні планового положення і морфології форм рельєфу, що утворюються.
Різноманітність і неоднозначність зв’язку гіпсометрії рельєфу з тектонічною структурою роблять неможливим "автоматичне" виділення структур.
Розчленування рельєфу, безумовно, прямо або опосередковано відображають тектонічні рухи і структури, але для більшості випадків розчленування цей зв’язок недосліджений. Дія тектонічних рухів і структур на розчленування рельєфу здійснюється через:
а) тектогенно обумовлену гіпсометрію рельєфу та схили земної поверхні;
б) літологію виведених на поверхню порід;
в) тектогенну тріщинуватість.
Морфологічний аналіз полягає в дослідженні планового рисунку земної поверхні – форм рельєфу, гідромережі, ареалі в грунтово-рослинному покриві – з метою виявлення планових обрисів тектонічних структур – диз’юнктивних і плікативних.
Геоморфологічні дослідження проводяться в обмежених обсягах і найбільше значення мають в слабовідслонених районах при пошуках зон регіональних піднять та локальних структур.
2.1.3 Геофізичні методи досліджень
В комплексі геофізичних методів досліджень при пошуково-розвідувальних роботах на нафту і газ виділяють дві групи:
польові методи (розвідувальна геофізика);
промислові методи (геофізичні дослідження в свердловинах – каротаж).
Польові методи геофізичних досліджень базуються на вивченні і аналізі розподілу природних або штучно створених фізичних полів – гравітаційного, магнітного, електричного, радіоактивного, теплового і сейсмічного.
Неоднакові фізичні властивості гірських порід зумовлюють неоднорідні фізичні поля, внаслідок чого з’являється можливість виявляти особливості геологічної будови окремих територій. За характером використовуваних полів розрізняються і методи польової розвідувальної геофізики. На використанні природних полів повністю засновані методи гравірозвідки і геотермії. Ці методи використовуються переважно для регіональних досліджень. Штучні поля збуджуються спеціальними технічними засобами. На їх використанні засновані такі методи, як сейсморозвідка і електророзвідка постійним і змінним струмом, вивчення викликаних теплових полів. Достовірність і вирішувальна спроможність методів штучного поля, як правило, вища, але вони, звичайно, складніші і дорожчі. Вони переважно застосовуються для детальних досліджень, але і в регіональних дослідженнях відіграють важливу роль. Основою інтерпретації геофізичної інформації служить вирішення оберненої задачі, коли за просторово-часовим розподілом геофізичного поля визначають будову і властивості об’єкта, що вивчається. Найбільш відповідальним і трудомістким етапом при цьому є геологічна інтерпретація, при проведенні якої геофізична інформація використовується в поєднанні з даними інших видів спостережень (буріння, геохімія та інші дослідження).
