1.2. Вищий навчальний заклад
Вищий навчальний заклад (ВНЗ) – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання і професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову і науково-технічну діяльність.
Вищий навчальний заклад державної форми власності – ВНЗ, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується Міністерству освіти і науки України (МОН України) або галузевим міністерствам;
Вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим, – ВНЗ, заснований органами влади Автономної Республіки Крим, що фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим.
Вищий навчальний заклад комунальної форми власності – ВНЗ, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади.
Вищий навчальний заклад приватної форми власності – ВНЗ, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам).
Основна мета діяльності ВНЗ – забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України.
Головні завдання ВНЗ:
здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;
здійснення наукової та науково-технічної (для ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації), творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;
забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;
здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації;
вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників;
забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, в дусі українського патріотизму та поваги до Конституції України;
підвищення освітньо-культурного рівня громадян.
Правовий статус вищого навчального закладу
Вищий навчальний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Вищий навчальний заклад згідно із законом може виступати засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності ВНЗ.
Акредитовані вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси, які є добровільними об'єднаннями. Усі учасники комплексу зберігають статус юридичних осіб.
Рівень акредитації та тип вищого навчального закладу. Рівень акредитації – рівень спроможності ВНЗ певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Установлюються такі рівні акредитації вищих навчальних закладів:
вищий навчальний заклад першого рівня акредитації – ВНЗ, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;
вищий навчальний заклад другого рівня акредитації – ВНЗ, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;
вищий навчальний заклад третього рівня акредитації – ВНЗ, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;
вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації – ВНЗ, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.
Рівень акредитації ВНЗ встановлює МОН України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В
%
у
ніверситет
–
багатопрофільний
ВНЗ четвертого рівня акредитації, який
провадить освітню діяльність, пов'язану
із здобуттям певної вищої освіти та
кваліфікації широкого спектра
природничих, гуманітарних, технічних,
економічних та інших напрямів науки,
техніки, культури і мистецтва, проводить
фундаментальні та прикладні наукові
дослідження, є провідним науково-методичним
центром, має розвинуту інфраструктуру
навчальних, наукових і науково-виробничих
підрозділів, відповідний рівень
кадрового та матеріально-технічного
забезпечення, сприяє поширенню наукових
знань та здійснює культурно-просвітницьку
діяльність.
Можуть створюватися класичні та профільні (аграрні, авіаційні, гірничі, економічні, культурологічні, медичні, мистецькі, педагогічні, технічні, технологічні тощо) університети;
академія – ВНЗ четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
інститут – ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
консерваторія (музична академія) – ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва – музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
коледж – ВНЗ другого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
технікум (училище) – ВНЗ першого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Державному ВНЗ четвертого рівня акредитації відповідно до законодавства може бути надано статус національного вищого навчального закладу.
Національному ВНЗ за рішенням Кабінету Міністрів України може бути надано повноваження:
укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення для потреб ВНЗ;
приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів ВНЗ;
вносити пропозиції щодо передачі об'єктів ВНЗ до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачі об'єктів комунальної власності у державну власність і віднесення їх до майна ВНЗ;
виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу;
установлювати і присвоювати вчені звання доцента чи професора ВНЗ;
визначати та встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників ВНЗ.
Структурні підрозділи. Структурними підрозділами ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо.
Кафедра – базовий структурний підрозділ ВНЗ (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну та методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради ВНЗ за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.
Факультет – основний організаційний та навчально-науковий структурний підрозділ ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради ВНЗ за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної форми навчання.
Структурними підрозділами ВНЗ першого та другого рівнів акредитації є відділення і предметні (циклові) комісії.
Відділення – структурний підрозділ, що об'єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи. Відділення створюється рішенням керівника ВНЗ, якщо на ньому навчається не менше ніж 150 студентів.
Предметна комісія - структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Предметна (циклова) комісія створюється рішенням керівника ВНЗ за умови, якщо до її складу входить не менше ніж три педагогічних працівники.
Філія – відокремлений структурний підрозділ, що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання.
Філію очолює директор, який призначається у порядку, встановленому статутом ВНЗ.
Структурними підрозділами ВНЗ четвертого рівня акредитації можуть бути наукові, навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі інститути.
Можуть створюватися:
навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені факультети, коледжі, технікуми, наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні заводи, фабрики, фірми, клінічні бази установ медичної освіти, полігони, технопарки, інші підрозділи;
навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку фахівців певних спеціальностей (напрямів підготовки) та проводять наукові дослідження з певного напряму;
науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи.
Вищий навчальний заклад може мати у своєму складі підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп'ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі, творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.