1.4. Ліцензування освітньої діяльності, акредитація напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів

Освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ліцензування освітньої діяльності ВНЗ здійснюється перед початком підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю.

Ліцензування – процедура визнання спроможності ВНЗ певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Міністерство освіти і науки України на підставі заяви ВНЗ про проведення ліцензійної експертизи у двомісячний термін приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі.

Обов’язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів за нормативами, що встановлює МОН України.

Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію ВНЗ видана ліцензія втрачає чинність.

Вищі навчальні заклади, що мають ліцензії, вносяться МОН України до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

Наприкінці терміну дії ліцензії через процедуру акредитації визначається відповідність рівня підготовки фахівців за ліцензованими спеціальностями.

Акредитація – процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Акредитація спеціальності проводиться після (або в період) закінчення терміну навчання.

Вищий навчальний заклад не має права видавати документ про вищу освіту державного зразка з неакредитованих спеціальностей чи напрямів.

Акредитація проводиться з ініціативи ВНЗ за його заявою. Навчальний заклад, який заявив про акредитацію спеціальності, подає в МОН акредитаційну справу, яка містить:

• заяву на проведення акредитації спеціальності;

• копію ліцензії на надання освітніх послуг із спеціальності, що акредитується;

• довідку про включення ВНЗ до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

• звіт про діяльність за заявленою до акредитації спеціальністю;

• освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ) фахівця;

• освітньо-професійну програму (ОПП) підготовки фахівця;

• навчальний план;

• таблицю відповідності показників освітньої діяльності критеріям акредитації.

Акредитаційна справа готується випускаючими кафедрами і розглядаються на Вченій раді вузу. Звіт підписується завідуючим випускаючої кафедри, а справа в цілому - керівником вузу.

Після одержання акредитаційної справи МОН проводить її попередню експертизу та, за умови відповідності нормативно-правовим актам, формує експертну комісію, яка проводить акредитаційну експертизу діяльності за заявленою до акредитації спеціальністю безпосередньо у ВНЗ.

За результатами акредитаційної експертизи експертна комісія МОН готує мотивований висновок про можливість акредитації спеціальності та подає його до експертної ради ДАК.

Експертна рада ДАК проводить аналіз матеріалів акредитаційної cправи і висновку експертної комісії і виносить пропозиції на засідання ДАК, який приймає рішення про акредитацію або відмову від акредитації.

Навчальному закладу в акредитації спеціальності відмовляється у разі, коли:

• показники його діяльності не відповідають вимогам ДАК;

• з моменту отримання ліцензії в його діяльності виявлені порушення організації чи проведення навчально-виховного процесу, не ліквідовані за час акредитації;

• у поданих на акредитацію документах виявлено інформацію, що не відповідає дійсності.

У разі негативного рішення ДАК повторне проведення акредитації можливе за умови усунення недоліків, але не раніше ніж через рік після прийняття такого рішення.

Рішення МОН з питань акредитації можуть бути оскаржені до суду.

Вищі навчальні заклади, що успішно пройшли акредитацію спеціальності, отримують сертифікат про акредитацію, термін дії якого не може перевищувати 10 років. Продовження терміну дії сертифікату здійснюється у порядку, встановленому для його одержання.