- •Міністерство освіти і науки україни Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •Затверджено
- •Лабораторна робота № 1 випробування матеріалів на втому при знакозмінних напруженнях
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Загальні відомості
- •2.2 Загальні відомості
- •Контрольні питання
- •1.5 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №2 вибір рухомого складу для перевезення вантажів залізничним транспортом. Розрахунок транспортних навантажень
- •2.1 Мета роботи
- •2.3 Завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •2.4 Контрольні питання
- •2.6 Література
- •Лабораторна робота №3 складання карти змащення механізма
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Загальні відомості
- •Основні рекомендації по вибору мастильних матеріалів для основних механізмів
- •3.3 Завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •3.6 Рекомендована література
- •Додаток б Перелік платформ Укрзалізниці
3.3 Завдання на підготовку до лабораторної роботи
У відповідності з виданим варіантом робочого креслення механізму або його діючої моделі, пронумерувати всі місця і точки змащення. Вибір мастила виконується в відповідності з рекомендаціямию, викладеними в цих вказівках і посібниках [4-6].
Марка мастила вибирається за параметрами наведеними в табл.3.1., 3.2. При виборі мастила слід за змогою скорочувати номенклатуру мастил і уніфікувати точки змащення та переодичність змащувальних робіт.
3.4 Контрольні запитання
Позначення і основні функції мастил в машинах.
Класифікація мастильних матеріалів.
Фізико-технічні властивості машинних олив.
Фізико-технічні властивості пластичних (консистентних) мастил.
Фактори, впливаючі на вибір мастил в машинах.
Основні сорти і марки машинних олив та пластичних мастил, шо використовуються для змащення механізмів .
Що таке динамічна, кінематична та умовна в’язкість машинних олив?
Вибір мастил для закритих зубчастих передач.
Вибір мастил для черв’ячних передач.
Вибір мастил для підшипників кочення і ковзання механізмів .
Порядок складення карти змащення для механізмів, обгрунтувати вибір марок мастила.
Як встановлюється періодичність заміни мастил в механізмах?
Чим відрізняються літні та зимові мастила?
Особливості вибору мастил при роботі механізмів в умовах жаркого тропічного клімату та при низьких температурах.
Як впливає робоча температура вузла на вибір мастила?
Як впливає навантаження на вибір мастила?
Як впливає якість обробки поверхонь тертя на вибір мастила?
Як впливає ступінь спрацьованості вузла на вибір мастила?
Як впливає кліматична зона і пора року на вибір мастила?
Для чого необхідна уніфікація точок змащення механізму?
3.5 Зміст звіту
Звіт повинен вміщувати кинематичну схему вузла з вказанням (цифрами) точок змащення; карту змащення за слідуючою формою:
Точки змащення за схемою |
Найменування точки змащення |
Кількість точок змащення |
Спосіб змащення |
Марка мастила |
Періодичність додавання або заміни |
Примітка |
|
Літнього |
Зимового |
||||||
По всім точкам змащення привести необхідне обгрунтування. При захисті лабораторної роботи студент повинен пояснити порядок її виконання обгрунтувати вибір марок мастила та відповісти на поставлені питання.
3.6 Рекомендована література
1. Ушаков Н.С. Мостовые электрические крани. – Л.:Машиностроенис. 1988.-352с.
2. Розенберг Ю.А. Влияние смазочних масел на надежность и долговечность машин. – М.: Машиностроение, 1970.-312с.
3. Справочник по кранам В 2т. Т2. Характеристики и конструктивные схемы кранов. Крановые механизмы, их детали и узлы. Техническая эксплуатация. / М.П.Александров. М.М. Гохберг. А.А.Ковини и др.. / Под общ ред .М.М.Гохберг. – Л.: Машиностроение. 1988. – 559с.
4. Справочник по применению и нормам расхода смазочных материалов. – М.: Химия, 1977.- 703с.
5. Ивашков И.И. Монтаж эксплуатация и ремонт подъемно-транспортных машин. – М.: Машиностроение,1981. –335с.
Таблиця 3.1 – Характеристика і область використання мінеральних олив
Марка оливи |
Стандарт |
В’язкість |
Температу- ра, оС |
Область використання |
|||||||||
Кінематична 10-6 м2/с |
Умовна ВУ |
||||||||||||
50оС |
100оС |
50о С |
100оС |
||||||||||
Індустріальне |
ГОСТ 20799-75 |
|
|||||||||||
12 |
10-14 |
- |
1,86-2,26 |
- |
-30 |
Вузли тертя загального
п легко-середньо навантажені редуктори |
|||||||
20 |
17-23 |
- |
2,6-3,31 |
- |
-20 |
||||||||
30 |
27-33 |
- |
3,81-4,59 |
- |
-15 |
||||||||
45 |
38-52 |
- |
5,24-7,07 |
- |
-10 |
||||||||
І-40А |
33-45 |
- |
- |
- |
-15 |
||||||||
І-50А |
47-53 |
- |
- |
- |
-20 |
||||||||
Веретенне АУ |
ТУ 38-1-303-69 |
12-14 |
|
2,05-2,26 |
- |
-45 |
Гідросистеми |
||||||
Автотракторне |
|||||||||||||
АК-10 |
1862-72 |
|
10 –0,5 |
1,86 |
- |
-25 |
Редуктори кран. мех. |
||||||
АК-15 |
“ |
|
15 |
|
2,37 |
-5 |
|||||||
Продовження табл. 3.1
Оливи для гіпоїдних передач |
4003-53 |
- |
20-32 |
|
3-4,5 |
-20 |
|
Циліндрове |
ОСТ |
74 |
9-13 |
- |
1,8-2,2 |
+5 |
Важконаванта жені зубчасті, черв’ячні і ги-
п |
11 |
380185-75 |
|
|
|
|
|
|
24 |
“ |
280 |
20-28 |
- |
3-4 |
0 |
|
52 |
“ |
638 |
44-59 |
- |
6-8 |
-5 |
|
Трансмісійне ТСп-10 |
ГОСТ 23652-79, ОКП-02-5361-20100 |
- |
Не менше 10 |
- |
3000 |
-40 |
Зимні для кліматичного району У та всесезонні для району ХЛ |
Трансмісійне ТСп-14 |
ГОСТ 23652-79, ОКП-02-5361-0400 |
- |
14,5 |
- |
1000 |
-25 |
Все сезонні при температурі до -30°С |
Трансмісійне ТАп-158 |
ГОСТ 23652-79, ОКП-02-5361-0700 |
- |
15 |
- |
1800 |
-20 |
Все сезонні при температурі до -30°С |
Таблиця 3.2 – Характеристики і області використання пластичних мастил
Продовження табл. 3.2
Літол-24 |
21150-75 |
185-205 |
220-250 |
-40…+130 |
В |
Продовження табл. 3.2
Прес солідол С |
ГОСТ 4366-76 |
|
|
-30…+50 |
Д |
Солідол С |
ГОСТ 4366-76 |
|
|
-20…+65 |
|
Графітна |
ГОСТ 333-80 |
|
|
-20…+60 |
Для грубих механізмів та канатів. Графіт втрачає змащувальну здатність при низьких температурах. |
Продовження табл. 3.2
МС-70 |
ГОСТ 9762-76 |
|
|
-50…+60 |
Всесезонна для холодного клімату. Застосовується для всіх вузлів тертя. Високі водостійкість та консервуючи властивості. Захисна здатність від дії морської води. |
ГОИ-54п |
ГОСТ 3276-74 |
|
|
-40…50 |
В |
Лита. |
ОСТ 38.01295-83 |
|
|
-50…100 |
Все сезонна для всіх вузлів тертя та всіх кліматичних зон. Високі водостійкість та антикорозійні властивості. Сумісна з літолом 24. Несумісна з солідолом С. |
Продовження табл. 3.2
Уніол 2 |
ГОСТ 23510-79 |
|
|
-10(-30)…+160 |
Для систем центрального змащування всіх вузлів тертя в гарячих цехах. Високі протизадирні властивості. |
ВНИИНП242 |
ГОСТ 20421-75 |
|
|
-30(-40)… +100(+110) |
Д |
Канатна 39у |
ТУ 38.УССР 2-01-335-80 |
|
|
-25…+50 |
Все сезонні для поверхневого покриття канатів в експлуатації. Торсиоли токсичні. |
Таблиця 3.3 – Масла і гідравлічні рідини, застосовуємі в гідростатичних приводах кранів
В’язкість робочої рідини штовхача за умовами часу його спрацьовування при низькій температурі не повинна бути вище 300 сСт, а при більшій – менше 3 сСт. Вимоги до параметрів робочої рідини електрогідроштовхачів з електродвигунами в робочій області циліндра пред'являються такі, що і до трансформаторних масел. Вимоги до робочої рідини електрогідроштовхачів з електродвигуном поза робочої області циліндра такіж, але з виключенням вимог до діеклктричних показників. Для електрогідроштовхачів, працюючих в діапазоні температур від 50 до -20°С , застосовують трансформаторні мастила, від 50 до -30°С – рідину АМГ-10 та від 20 до -40°С – рідину ПЭС-3Д (ТУ 6-02-688-76). Рідини для штовхачів з електродвигуном в області циліндра замінюють один раз в 3-4 міс, а для інших - один раз в 8-10 міс. В табл. 3.3 приведені характеристики гідравлічних рідин.
Гідростатичні приводи в залежності від типу встановлених насосів стійко працюють при наступних значенням кінематичної в’язкості робочої рібини: 150-1400 сСт для шестеренчастих насосів, 60-800 сСт для пластинчатих, 30-500 сСт для аксіальних.
Гранично допустима кінематична в’язкість робочої рідини при низких температурах не повинна перевищувати наступні значення: для насосів шестеренчастих 4500-5000 сСт; пластинчатих – 3500-4500 сСт; аксіальних - 1800-2000 сСт. При помірних температурах застосовують індустріальне мастило И-2А. В районах холодного клімату можна застосовувати рідини АМГ-10 та ВМГЗ-3.
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
1.До лабораторних робіт допускаються студенти, що вивчили інструкцію з техніки безпеки, про що свідчить підпис в журналі інструктажу.
2.Студенти допускаються до роботи з вантажопідйомними механізмами тільки в присутності викладача і лаборанта. Самостійна робота забороняється.
3.Оглянути робоче місце, прибрати з-під ніг все, що може зашкодити роботі. Звільнити проходи і не заставляти їх під час роботи.
4.Під час роботи бути уважним, не відволікатися на сторонні справи та не відволікати інших.
5.Про всі неполадки , виявленіі під час роботи, повідомляти викладачу або зав. лабораторією для прийняття заходів по їх усуненню.
Д
одаток
А
Завдання до лабораторної роботи №2

ризначення,
оїдні
перед.
се
сезонна для всіх вузлів тертя і та
підшипників кочення в умовах помірного
клімату. Застосовується в гарячих
цехах при температурі підшипників до
130°С. Гідна для підшипників електродвигунів.
Добрі механічна стабільність та
консервуючи властивості. Несумісна
з солідолом С.
ля
підшипників, відкритих передач,
направляючих. Прокачуються
силідоло-нагнітателями: пресс-солідолом
С до -30°С, солідолом С до -20°С. Потребують
відносно частої зміни. Несумісні з
літниковими змазками (литолом 24).
Витісняються з вживання змазками
більш високоякісними.
се
сезонна для всіх вузлів тертя та всіх
кліматичних зон. Високі водостійкість
та антикорозійні властивості. Низька
механічна стабільність
ля
електричних машин (електродвигунів).
Забезпечує тривалість періодів між
змащувальними операціями. Містить
дисульфід молібдену. Водостійка.