Практичне завдання студентам

1. Оцінити демо-версії будь яких трьох програм по створенню бізнес-плану (в кожну програму ввести однакові початкові параметри і розрахувати в кожній будь-які 10 показників, порівняти результати і вибрати найбільш комфортну програму).

Питання для підготовки до семінарських занять:

1. Сутність та основні характеристики техніко-економічних обгрунтувань.

Контрольні питання:

1. В чому полягає різниця бізнес-плану та ТЕО?

Тема 4. Міжнародне регулювання ринку інтелектуальної власності

1. Поняття реалізації бізнес-плану

2. Харакетристика основних етапів реалізації бізнес-плану

Орлюк 252-263, 275-296, 326-329,

На сьогодні законодавство ЄС з охорони комерційної таємниці \ та ноу-хау включає1 : —Угоду ТРІПС; —Договори щодо міжнародного науково-технічного співро- бітництва; —Положення щодо охорони ноу-хау, визначені Регламентом Комісії (ЄЕС) № 556/89 від ЗО жовтня 1988 р. про застосування і статті 85(3) Договору до певних категорій угод із ліцензування ноу- хау та двома пізнішими новими редакціями зазначеного акта — Регламентом Комісії (ЄС) № 240/96 від 31 січня 1996 р. про засто- сування статті 85 (3) Договору до деяких категорій договорів із 1 Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За ред. Ю. М. Капіци: кол. авторів: Ю. М. Капіца, С. К. Ступак, В. П. Воробйовта ін. - К.: Видав- ничий Дім «Слово». - С 370. 552 Глава 26. Комерційна таємниця як об'єкт інтелектуальної власності трансферу технологій та Регламентом Комісії (ЄС) № 772/2004 від 24 квітня 2004 р. такої ж назви; —Регламент (ЄС) № 2321/2002 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2002 р. про правила участі підприємств, дослідницьких центрів та університетів у реалізації Шостої рамко- вої програми (2002—2006) ЄС та розповсюдження результатів досліджень, модельний контракт Європейської комісії; —89/196/ЄЕС, Євратом, ЄСБС: Рішення Комісії від 3 березня 1989 p., що визначає детальні правила з розсекречування доку- ментів, які охороняються професійною або бізнес-таємницею, доповнене у 1990 р.

1.

Основи інтелектуальної власності. (Цибульов П.М. – К., 2005)

2.5 Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів,

Договори про захист інтелектуальної власності:

- Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.

- Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник.

- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.

- Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів.

- Найробський договір про охорону олімпійського символу.

- Паризька конвенція про охорону промислової власності.

- Договір про патентне право (PIT).

- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

- Договір про закони про торговельні марки.

- Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.

- Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.

- Договір ВОІВ про авторське право.

- Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

- Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

- Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.

- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.

- Договір про патентну кооперацію. Договори про класифікації:

- Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.

- Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

- Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

- Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 p. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 p. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій 00Н. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також е членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що е членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету е 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет -щорічно. Виконавчим головою ВОІВ е Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

У світовій практиці виділяють наступні основні етапи процесу бізнес-планування: 1. підготовчий; 2. розробка бізнес-плану; 3. просування бізнес-плану; 4. реалізація бізнес-плану [12].

Виконання