- •1. Розкрийте поняття «система», «підсистема», «елементи системи».
- •2. Визначте поняття «фізіологічного спокою», функціонування організму у цьому режимі.
- •3.Проаналізуйте основні вимоги до робочого місця людини-оператора біотехнічної системи.
- •Порівняйте «відкриті» і «закриті» системи.
- •2. Визначте поняття «адаптація» при використанні біотехнічних систем.
- •3. Охарактеризуйте взаємодію людини-оператора та експериментатора з системою відображення та обробки інформації у біотехнічній системі.
- •1. Визначте основні характеристики складних систем.
- •2. Наведіть особливості функціональних станів людини.
- •3. Проаналізуйте основний метод синтезу біотехнічних засобів фізичної реабілітації – моделювання на різних рівнях.
3. Проаналізуйте основний метод синтезу біотехнічних засобів фізичної реабілітації – моделювання на різних рівнях.
Основний метод синтезу БТС-Е - моделювання. Його складність обумовлюється необхідністю побудови ієрархічної многоуровне- вої моделі з різними «вирішальними здібностями», залежними від конкретних завдань дослідження. У процесі аналізу і синтезу системи доводиться мати справу з моделюванням на чотирьох рівнях: 1. Тканинному (моделювання процесів метаболізму при визначенні енерговитрат організму людини в процесі його діяльності); 2. Органному (біонічні дослідження органів сприйняття для оптимального сполучення їх з технічними елементами інформаційних каналів); 3. Організменному (дослідження поведінки оператора в процесі управління динамічними об'єктами); 4. Популяційному (розробка методів управління популяціями БО для організації їх цілеспрямованого поведінки). Якщо врахувати, що така складна структура моделі повинна відображати і наявність зв'язків між різними рівнями - стає сумнівною можливість її практичної реалізації з достатнім ступенем коригування- ності. Для побудови математичної моделі, адекватно відображає реальний процес синтезу створюваної БТС, як правило, відсутній достатній обсяг апріорної інформації. Тому традиційні методи синтезу великих технічних систем на базі математичних моделей не приводять до успіху в завданнях синтезу БТС-Е. Найбільш перспективним є метод поетапного моделювання, дозволяє синтезувати складні БТС з урахуванням різних властивостей людського організму в умовах впливу нестаціонарної ВнС. Сутність методу полягає у використанні змішаних моделей - система технічної частини і процес управління відтворюється математичної моделлю, яка реалізується на ЕОМ, а оператор досліджується як БО в реальному вигляді, будучи включеним в загальний контур управління. Ефективність користування методу зумовлюється послідовник- ной коригуванням моделі на різних етапах її створення в результаті поступової оптимізації психофізіологічного портрету людини- оператора і характеристик системи «людина-машина» в цілому. Основні завдання поетапного моделювання щодо синтезу БТС-Е: 1. Узгодження характеристик керованого процесу з показниками організму людини-оператора як керуючої ланки системи (етап «управлінського» погодження). 2. Узгодження потоків інформації, що надходять до оператора від техні- чних елементів системи, з пропускною здатністю для його нормаль- ної роботи в заданому часовому режимі (етап «інформаційного» погодження). 3. Розробка вимог до психофізіологічним портрета оператора для БТС-Е, порівняння його на моделюючому комплексі з портретом 76 реального оператора і видача рекомендацій по організації ОФП, узгоджувального характеристики людини-оператора і машини. 4. Комплексні моделі дослідження з реальною людиною-оператором (при необхідності з включенням ОФП). 5. Коригування структури системи і її технічних характеристик елементів. 6. Розробка рекомендацій щодо професійного відбору, навчання, тренування операторів для обслуговування систем даного класу. Технічна реалізація методу поетапного моделювання воплоща- ється в тренажно-моделюючі комплекси (ТМК), що є многоце- лівою універсальною системою, призначеної для: ● врахування людського фактору на ранніх стадіях синтезу БТС-Е; ● оптимізації режиму роботи операторів, вироблення кількісних оцінок ефективності їх діяльності на пультах управління різних конструкцій та розробки рекомендацій щодо вдосконалення таких систем управління; ● отримання апріорних даних для обґрунтування моделі «ідеального» людини-оператора стосовно системи даного типу; ● розробки методик профвідбору, навчання та тренування операторів, для підготовки операторів методом стадійної тренування; ● тренування операторів для комплексів і систем у період їх розробки задовго до їх втілення в діючі конструкції.
