- •2.1. Постійне навантаження
- •Стандартні відхилення геометричних розмірів
- •Коефіцієнти надійності компонентів мостів і труб [п12, 13]
- •Статистичні характеристики питомої ваги основних матеріалів
- •Орієнтовні статистичні характеристики питомої ваги і товщини елементів утепленої залізобетонної покрівлі
- •2.1.4. Постійні навантаження для існуючих конструкцій.
- •Дані для обчислення коефіцієнту сполучення
- •Література
Стандартні відхилення геометричних розмірів
елементів конструкцій
-
Конструкції
Відхилення, мм
Розміри поперечного
перерізу
Довжина
Залізобетонні
5…7
5…20
Сталеві
0,1…1,5
5…10
Дерев’яні
5
5….20
Кам’яні
5…10
5…20
Обстеження широко вживаних для вітчизняних промислових будівель збірних залізобетонних плит типу ПКЖ або ПНС розміром 1,5×6 м, 3×6, 3×12 м показали, що проектний допуск ± 3 мм для цих плит завтовшки 30 мм, як правило, не витримується. Виявляється, що товщина їх фактично складає 35…40 мм, а в деяких випадках доходить до 50 мм. Таким чином, власна вага плит ПКЖ і ПНС в натурі часто перевершує проектне значення на 10…20 %, а іноді до 30 %. У роботі [П4] показано, що фактична товщина збірних залізобетонних панелей може знаходитися в межах 26…60 мм (проти 30 мм за проектом), причому середнє значення товщини за результатами вимірів перевищує проектну величину на 32 %. Внаслідок цього навантаження від панелей перевищує проектне на 0,90 кН/м2.
Досить часто утеплювач обважнюється внаслідок збільшення товщини шару укладання матеріалу на покритті (10…40 %). Найбільші відхилення від проекту спостерігаються при насипному матеріалі, застосування плитового утеплювача дозволяє у більшій мірі дотриматися потрібної товщини шару укладання. Вирівнюючі асфальтові і цементно-піщані стяжки найчастіше задаються в проектах товщиною 20 мм. Проте середня товщина шару стяжки складає фактично 25…30 мм (іноді 50…80 мм), і навантаження від стяжки зростає на 30…50 % і більше. Ця тенденція прослідковується також у роботі П4], де наводяться дані щодо збільшення товщин стяжок: цементної на 57 % і асфальтової на 33 %. До збільшення навантаження приводить і порушення правил ремонту покрівлі, його часто роблять накладенням додаткових шарів руберойду без зняття пошкоджених. Як показують обстеження, число шарів руберойду доходить до 8…10, а навантаження від них до 0,04…0,5 кН/м2 проти 0,1…0,15 кН/м2 за проектом.
Як наслідок, сумарне навантаження від покрівель може суттєво перевищувати проектні значення. Зокрема, в роботі [Прицкер] наводяться результати вимірювань ваги покрівель з урахуванням відхилень розмірів і питомої ваги. Фактична вага покрівлі при характеристичному значенні 5,57 кН/м2 складала 6,43 кН/м2 (більше на 16 %), а при характеристичному значенні 2,17 кН/м2 – 2,47 кН/м2 (більше на 14 %). Дослідження [П4] виявили більші перевищення найбільших фактичних навантажень від утепленої покрівлі по залізобетонним панелям: 24 % для цементної стяжки і 19 % для асфальтової стяжки.
2.1.2. Постійне навантаження в нормах проектування. Згідно з ДБН [П14], граничне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів визначається множенням характеристичного значення на коефіцієнт надійності за граничним навантаженням fm, наведений у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Коефіцієнти надійності за граничним постійним навантаженням [П14]
Конструкції споруд та вид ґрунтів |
fm |
Конструкції |
|
металеві, у яких зусилля від власної ваги:
|
1,05 (0,95) |
1,10 (0,90) |
|
бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м3), залізобетонні, кам’яні, армокам’яні, дерев’яні |
1,10 (0,90) |
бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м3 і менше), ізоляційні, вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у рулонах, засипки, стяжки тощо), виконані:
|
1,20(0,90) 1,30(0,90) |
Ґрунти:
|
1,10(0,90) 1,15(0,90) |
Примітка. Значення у дужках слід використовувати для перевірки стійкості конструкції на перекидання, а також в інших випадках, коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції. |
|
При визначенні навантаження від ґрунту слід враховувати навантаження від матеріалів, обладнання та транспортних засобів, що передаються на ґрунт.
Коефіцієнти надійності за навантаженням до ваги ґрунтів діфференційовані залежно від вигляду ґрунтів (скельні і нескельні) та їх стану (ґрунти в природному стані і насипні ґрунти). Ці коефіцієнти враховують можливу мінливість об'ємної ваги ґрунтів. Особливу роль в навантаженні від ваги нескельних ґрунту грає вода, частково або що повністю заповнює проміжки між частками ґрунту. Дія води, що зважує, якщо вона має місце, слід враховувати незалежно від коефіцієнтів надійності за навантаженням.
Коефіцієнти надійності за навантаженням до тиску ґрунтів в нормах не встановлені, оскільки величина тиску ґрунту залежить не лише від його об'ємної ваги, але і від інших характеристик (кута внутрішнього тертя, зчеплення), мінливість яких повинна враховуватися особливо. Це питання є предметом спеціальних норм.
Слід
зауважити, що коефіцієнти надійності
за навантаженням, представлені у табл.
2.4,
не є універсальними. Так, наприклад, в
нормах проектування мостів і труб [15,
00] наводяться дещо інші значення
коефіцієнта
(табл.
2.5).
Таблиця 2.5
