- •Тема 3: фінансово-бюджетна та грошово-кредитна політика
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання
- •Фінансова та бюджетна системи
- •Доходи Державного бюджету
- •Видатки Державного бюджету
- •2. Податкове регулювання
- •Функції податків
- •Принципи побудови податкової системи
- •Класифікація податків
- •Податкові пільги
- •3. Регулювання суспільного сектору економіки
- •Сектор загального державного управління
- •Джерела фінансування діяльності установ сзду
- •Фінансування установ сзду
- •4. Державне замовлення як засіб задоволення державних потреб
- •Сутність державного замовлення
- •Державні потреби
- •Замовники та виконавці державних замовлень
- •Державні контракти
- •5. Грошово-кредитне регулювання
- •Цілі грошово-кредитного регулювання
- •Банківська система
- •Національний банк України
- •Регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків
- •Валютне регулювання
Державні потреби
Державні замовлення є
інструментом задоволення державних
потреб. Державні потреби
— це потреби країни в
продукції, необхідній для розв’язання
соціально-економічних проблем, підтримання
обороноздатності країни
та її безпеки, створення й підтримання
на належному рівні державних
матеріальних резервів, реалізації
державних і міждержавних ЦКП, забезпечення
функціонування установ
сектору загального державного управління.
Замовники та виконавці державних замовлень
Державними замовниками
є міністерства, інші
центральні органи державної виконавчої
влади України, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська і Севастопольська
міські державні адміністрації та
установи, уповноважені Кабінетом
Міністрів укладати державні контракти
з виконавцями державного замовлення.
Виконавцями державного замовлення є суб’єкти господарської діяльності всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.
Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій; акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі; орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності — монополістів на відповідному ринку товарів, державні замовлення на поставку продукції є обов’язковими, якщо виконання державного замовлення не завдає збитків зазначеним виконавцям.
Державні контракти
Стосунки між замовником і
виконавцем регламентуються контрактом.
Державний контракт —
це укладений державним
замовником від імені держави з виконавцем
державного замовлення договір, в якому
визначаються економічні та правові
зобов’язання сторін і регулюються
взаємовідносини між замовником і
виконавцем.
Продукція, що поставляється виконавцями державних замовлень, має відповідати обов’язковим вимогам державних стандартів та іншим умовам, передбаченим контрактами.
5. Грошово-кредитне регулювання
Цілі грошово-кредитного регулювання
Грошово-кредитні (монетарні)
важелі є одними з основних інструментів
економічної політики держави. Сутність
державного регулювання економіки за
допомогою грошово-кредитних інструментів
полягає у впливі на грошову пропозицію
та ціну кредиту.
Грошово-кредитна політика — це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Здійснення державою продуманої грошово-кредитної політики передбачає розмежування її стратегічних і тактичних цілей. Стратегічна ціль грошово-кредитної політики має бути підпорядкованою загальним стратегічним цілям соціально-економічної політики держави: стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості та рівня цін. Тактичною метою монетарної політики є забезпечення внутрішньої стабільності грошей, тобто оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Визначаючи тактичні й оперативні завдання грошово-кредитної політики потрібно враховувати необхідність її диференціації залежно від конкретної макроекономічної ситуації.
Вибір напрямків грошово-кредитної політики, її цілей і механізмів має враховувати і зовнішньоекономічні фактори функціонування економіки, ступінь інтегрованості країни у світовий економічний простір. Останнє передбачає необхідність узгодженості грошово-кредитної та валютної політики.
Суб’єктом грошово-кредитної політики є держава в особі центрального банку й відповідних урядових структур — міністерства фінансів, скарбниці, органів нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, установ зі страхування депозитів та інші.
