- •Лабораторна робота № 1 Місцевий час
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 2 Сонячна радіація
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 3 Тепловий режим підстилаючої поверхні і нижнього шару атмосфери
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4 Вологість повітря
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 5 Хмари і хмарність
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 6 Атмосферні опади
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 7 Атмосферний тиск
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 8 Сила і швидкість вітру
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 9
- •Терміни і поняття
- •Завдання
- •Рекомендована література
- •Додатки
Завдання
Порівняйте добові суми сонячної радіації біля поверхні Землі при абсолютно чистій атмосфері на різних географічних широтах у дні рівнодення і сонцестояння (табл. 2):
Таблиця 2. Добові суми сонячної радіації біля поверхні Землі при абсолютно прозорій атмосфері, МДж/м2
Широта, градусів |
21.03 |
6.05 |
22.06 |
8.08 |
23.09 |
8.11 |
22.12 |
4.02 |
90 пн.ш 80 70 60 50 40 30 20 10 0 |
7 13 19 25 30 34 36 38 39 |
34 33 32 35 37 39 40 40 39 36 |
46 46 44 42 43 43 42 40 38 34 |
33 33 32 35 37 39 40 39 38 36 |
7 13 19 25 29 33 36 38 38 |
1 6 13 18 24 30 34 38 |
2 8 14 20 26 32 36 |
1 6 13 19 25 30 37 38 |
а) побудуйте графік залежності добових сум сонячної радіації від широти для днів весняного рівнодення, літнього і зимового сонцестояння. Добові суми радіації у день осіннього рівнодення майже збігаються з весняними, тому будувати для них окрему криву недоцільно. На горизонтальній осі відкладіть географічну широту в градусах, а на вертикальній — суми радіації в мегаджоулях. Рекомендований масштаб: горизонтальний — 1 см дорівнює 10° широти, вертикальний — 1 см — 5 МДж/м2. Лінії на графіку треба проводити плавно, різними кольорами
Графік залежності добових сум сонячної радіації від широти для днів весняного рівнодення, літнього і зимового сонцестояння
б) опишіть, на яких широтах спостерігаються найбільші і найменші добові суми сонячної радіації
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) поясніть, чому в день літнього сонцестояння на північному полюсі більші добові суми сонячної радіації, ніж на екваторі. Чим можна пояснити невідповідність між кількістю сонячної радіації і тепловим режимом полярних і екваторіальних районів
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Порівняйте річний хід сонячної радіації при абсолютно прозорій атмосфері на різних географічних широтах (табл. 2):
а) побудуйте графік річного ходу добових сум сонячної радіації для екватора і 50° широти північної півкулі. На горизонтальній осі слід відкладати дні року, починаючи з 1 січня (масштаб 1 мм дорівнює 2 дні), а на вертикальній — суми радіації в мегаджоулях (масштаб 1 см дорівнює 5 МДж/м2). Величини радіації треба наносити для днів, зазначених у табл. 2. На графіку проведіть дві лінії різними кольорами для вказаних широт
Графік річного ходу добових сум сонячної радіації для екватора і 50° широти північної півкулі
б) поясніть, чим відрізняються добові суми радіації протягом року на широті 50° північної півкулі на екваторі
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) у які дні року спостерігаються найбільші і найменші величини радіації
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Порівняйте інсоляцію за 2 січня і 18 липня в Києві, Гавані при інтенсивності радіації на перпендикулярну поверхню (І1) 710 Вт/м2
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дах будинку має два схили — на північ і південь — під кутом 18°. Який схил дістане більше тепла опівдні 14 березня на широті 55°20' якщо коефіцієнт прозорості (Р) дорівнює 0,70?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
ВИСНОВОК (що розглядали та чому вчилися в ході лабораторної роботи) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ. 1. Які кількісні і якісні зміни відбуваються з сонячною радіацією в атмосфері? 2. Які фактори впливають на інтенсивність сонячної радіації за межами атмосфери і біля поверхні Землі? 3. Що таке короткохвильова і довгохвильова радіація? 4. Яка різниця між ідеальною і реальною атмосферою?
Література: [2], [5], [9], [13], [18], [19].
