10.5. Валютний курс

Ціна валюти однієї країни в грошових одиницях іншої країни називається валютним курсом. Кожна валюта виступає на валютному ринку зі своєю ціною, яка відображає її інтернаціональну вартість.

Визначення курсу іноземної валюти називається котируванням. Котирування валют в умовах свободи валютних операцій відбувається на біржі; за наявності валютних обмежень курси валют встановлюються відповідними урядовими органами. Поряд з офіційною котировкою нерідко є і неофіційна котировка на "чорних ринках". Існує два основних методи котирування іноземної валюти — прямий, та опосередкований. При більш поширеному прямому котируванні одиниця іноземної валюти виражається в національній валюті (1 дол. •= 4 грн.). При опосередкованому котируванні, яке застосовується переважно в Англії, одиниця національної валюти виражається в іноземній валюті (1 грн. = 0,25 дол.).

Якщо при прямому котируванні курс національної валюти підвищується (наприклад, з 5,44 грн. за 1 дол. до 5,60 грн. за 1 дол.), то це означає, що купівельна спроможність національної валюти знижуться, а іноземної - зростає. І навпаки, при знижуванні курсу національної валюти, її купівельна спроможність зростає, а купівельна спроможність іноземної валюти на національному ринку знижується.

Курси євро, СДР та інших колективних одиниць утворюються специфічно. Якби у вільно оборотних валют курс складався за допомогою котирувань — встановлення їх ціни в інших національних і грошових одинцях у відповідності з попитом і пропозицією на валютних ринках, то у всіх КВО курс визначається лише опосередковано: на основі курсів встановленого кола валют, взятих у певних пропорціях і відомого під назвою стандартного кошика. На момент заснування ЕКЮ частки різних валют в кошику становили (у відсотках): марки ФРН — 33,0; французького франка — 19,9; фунту стерлінгів — 13,2; голландського гульдена — 10,4; італійської ліри — 9,8; бельгійського франка — 9,1; датської крони — 3,1; ірландського фунта — 1,1; люксембургського франка — 0,4. При переході до євро його валютний кошик залишився таким же, як і для ЕКЮ.

Вартість СДР визначається по відношенню до кошика п'яти валют: долар США (42%), марки ФРН — (19%), японська ієна (19%), французький франк (12%), фунт стерлінгів (12%).

Існує дві ціни на валюту: ціна купівлі і ціна продажу. Різниця між курсами продавця і покупця називається "маржа". Відрізняються також курси валют по строкових операціях і операціях "спот". Курси валют по строкових операціях визначаються як скинення (дисконт-dis — або депорт — Д) з курсу "спот", коли курс строкової операції нижче або премія (рт, або репорт — Р), якщо він вище курсу "спот" Премія означає, що валюта котирується дорожче за угодою на строк, ніж по готівковій операції. Дисконт означає, що курс валюти по форвардній операції нижчий, ніж по готівковій.

Валютний курс, як засіб "пристосування" валют при міжнародних розрахунках відіграє важливу роль у світовому господарстві.

Він необхідний для:

• взаємного обміну валютами при торгівлі товарами і послугами;

• при русі капіталів та кредитів;

• порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних або іноземних валютах;

• періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.