- •Тема 18. Оффшорні центри в системі міжнародного бізнесу.
- •18.1. Структура та класифікація оффшорних центрів.
- •18.2. Види оффшорного підприємництва.
- •18. 3. Податкове планування як спосіб використання оффшорних центрів.
- •Тема 19. Транснаціональш корпораці (тнк)
- •19.1. Визначення тнк. Критерії траснаціовальності корпорації.
- •19.2. Чинники внутрішнього середовища тнк: цілі, технологія, люди, структура
- •19.3. Сучасні форми організаційної структури тнк
- •Тема 20. Сучасна система управління тнк
- •20.1. Поняття "міжнародний менеджмент" як відображення практики управління тнк
- •19.4. Малий бізнес в системі тнк
- •20.2. Специфіка зовнішнього середовища тнк: глобалізація господарських зв'язків та множинність специфічних національних ринків
- •Характеристика відмінностей національного та світогосподарського середовища
- •20.3. "Практична філософія" управління тнк: адаптивність, підприємницький характер; інноваційність; маркетингова спрямованість; соціальна орієнтованість
- •20.4. Професійні та особистісні вимоги до менеджера-міжнародника
19.2. Чинники внутрішнього середовища тнк: цілі, технологія, люди, структура
Діяльність ТНК, як і будь-якої організації, залежить від таких ситуаційних чинників внутрішнього середовища, як цілі, технологія, люди, структура.
Вихід фірми на світовий ринок розпочинається з альтернатив діяльності: куди спрямувати свою діяльність, яку форму зарубіжних операцій обрати, як побудувати організаційну структуру корпорації, щоб забезпечити створення певних товарів або послуг в рамках специфічних (ринкових) обмежень у витратах (продуктивність) і утримуваного прибутку (рентабельність).
Цілі
Після того, як вибір зроблено, визначається місія фірми, а також адекватна конкретним умовам функціонування ранжировка та взаємопов'язування цілей в рамках так званого "дерева цілей" з тим, щоб кожна з них не суперечила, а забезпечувала здійснення інших цілей і місії, проголошеної фірмою. Потім розробляється стратегія, тобто детальний всебічний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії фірми і досягнення цілей. Формування стратегічного плану являє собою по суті систематичну підготовку до майбутнього.
Порядок процесу формування місії і цілей транснаціональної корпорації показує така схема:
|
Вибір місії 1 |
|
|
||||
Довгострокове 2 |
Формування цілей Середньострокове 3 |
Короткострокове 4 |
|
||||
Розробка планів забезпечення (вказівки щодо прийняття рішень та дій) |
|||||||
Політика 5 |
Стратегія 5 |
Процедури 6 |
Правила 6 |
Бюджети 6 |
|||
Яке ж місце прибутку в комплексі (сукупності) цілей транснаціональних фірм?
Не підлягає сумніву, що конкретним наслідком, до котрого прагне кожна ТНК, як форма підприємницького бізнесу, є отримання прибутку. Безперечним є й те, що прибуток важливий для виживання фірми в умовах світового ринку. Але для того, щоб отримати прибуток, фірма повинна: 1) визначити і реалізувати статус, стратегічний напрям і стратегічні орієнтири діяльності; 2) сформулювати: а) загальні цілі в таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг, підготовка та підбір керівників, соціальна відповідальність та ін.; б) специфічні цілі з основних видів діяльності, напрямів, функцій менеджменту; в) цілі філій та дочірніх компаній.
Численні цілі корпорації ("дерево цілей") повинні бути взаємно підтримуваними, тобто дії і рішення, які необхідні для досягнення однієї цілі, не повинні заважати досягненню інших цілей.
Цілі підрозділів ТНК мусять бути скоординованими і становити конкретний внесок до цілей організації як цілого, а також не суперечити цілям інших підрозділів. В цій системі цілей прибуток, з одного боку, є засобом досягнення всіх цілей, які забезпечують процвітання фірми, її конкурентоспроможність, з іншого — досягнення конкретних цілей є умовою, способом отримання прибутку. Відтак в діяльності ТНК прибуток, як правило, розглядається, особливо в далекій перспективні, як якийсь обмежник при виробленні того чи іншого варіанту шляху реалізації "дерева цілей", ранжування їх за конкретною пріоритетністю в залежності від конкретних умов (часових і просторових).
Вибору місії ТНК надають великого значення і як орієнтиру при формуванні "дерева цілей", і як засобу мобілізації всіх можливостей фірми для досягнення поставлених цілей.
Для ТНК особливо важливе значення мають довгочасні цілі, наприклад, проникнення на ринок і завоювання його певної частки; пристосування продукції до специфіки конкретного ринку; визначення майбутніх світових можливостей і небезпеки (урахування глобальних тенденцій розвитку світу).
При формуванні цілей транснаціональна фірма повинна охоплювати широке коло напрямків і показників своєї діяльності. Розглянемо основі показники для формування цілей ТНК :
Прибутковість |
Рівень прибутків. Прибуток на основні фонди, інвестований капітал, від акцій, від продажів. Щорічний приріст прибутку. Щорічний приріст доходу в розрахунку на акцію. |
Маркетинг |
Загальний обсяг продажів. Частка ринку — на світовому, регіональному, національному рівнях. Приріст обсягу продажів. Приріст частки ринку. Інтеграція національних ринків для підвищення ефективності та продуктивності маркетингу. |
Виробництво |
Відношення обсягу зарубіжного виробництва до обсягу вітчизняного виробництва. Ефект масштабу завдяки міжнародній інтеграції виробництва. Контроль якості та рівня витрат. Впровадження ефективних методів виробництва. |
Фінанси |
Фінансування зарубіжних філій — за рахунок утримуваного філіями прибутку або місцевих позик. Оподаткування — мінімізація податкового тягаря на глобальному рівні. Оптимальна структура капіталу. Регулювання валютного обігу — мінімізація втрат через коливання валютного курсу. |
Технологія |
Тип технології, передбаченої для передавання за кордон і яка відноситься до нового або старого покоління. Адаптація технології до місцевих потреб і обставин. |
Відносини з місцевим урядом |
Адаптація планів філій до планів розвитку місцевого уряду. Дотримання місцевих законів, звичаїв, етичних стандартів. |
Персонал |
Виховання керівників з глобальною орієнтацією. Виховання керівників з місцевого населення. |
Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи |
Впровадження патентоспроможних товарів. Впровадження патентоспроможної технології виробництва. Географічний розподіл науково-дослідних лабораторій. |
Навколишнє середовище |
Гармонія з навколишнім середовищем. Дотримання місцевого законодавства щодо охорони навколишнього середовища. |
Технологія
Технологія - важлива для ТНК внутрішня і водночас зовнішня змінна, котра тісно пов'язана з цілями та завданнями фірми — зовнішнім середовищем u діяльності 1.
Діяльність ТНК відбувається одночасно і в високотехнічному світогосподарському просторі і в технологічних середовищах різного рівня в різних країнах. Кожне середовище пред'являє свої особливі вимоги до застосовуваної технології. Тому перед ТНК завжди існує проблема вибору адекватної технології, тобто технології оптимальної для того середовища, де її використовують.
ТНК можуть обрати один з таких трьох видів технології, або їх сполучення в залежності від цілей та зовнішнього середовища.
1. Одиничне, дрібносерійне або індивідуальне виробництво, де одночасно виготовляються лише одна або мала серія однакових виробів. Часто такий виріб виготовляється для певного покупця за voro специфікаціями або є дослідним зразком. Великі комп'ютери "Ай Бі Ем", комерційні "Боінги" або військові реактивні літаки, унікальне медичне устаткування або космічні кораблі — всі ці види виробів виготовляються за індивідуальними замовленнями, наприклад, дошки для серфінга, судна для прогулювання, меблі, одяг.
Масове або великосерійне виробництво застосовуються при виготовленні великої кількості виробів, котрі ідентичні один одному або схожі. Такий тип виробництва характеризується механізацією, використанням стандартних виробів деталей і конвеєрним способом складання. Майже всі споживчі товари виготовляються на базі технології масового виробництва.
Безперервне виробництво використовує автоматизоване устаткування, котре працює цілодобово для безперервного виготовлення однакового за характеристиками продукту у великих обсягах. Прикладами безперервного виробництва можуть слугувати переробка нафти, сталеливарне та мідеплавильне виробництво, робота електростанцій.
Які ж загальні контури технологічної стратегії передових ТНК, реалізація котрої покликана допомогти їм устояти на завойованих ринках і завоювати нові?
Управлінські стратегії Заходу вважають, що одним з шляхів" різкого підвищення рівня конкурентоспроможності є вирішення завдання об'єднання в рамках господарських комплексів гнучкості та адаптивності дрібносерійного виробництва з низькими витратами і високою продуктивністю праці масового виробництва. Технологічною складовою цього процесу є широка автоматизація і комп'ютеризація всіх видів виробничо-управлінських операцій на базі підвищення кваліфікації працівників і вдосконалення всього комплексу організаційно-управлінських структур.
Корпорації, котрі борються за лідерство на світовому ринку, повинні будувати технологічну стратегію, виходячи з реалій кінця XX — початку XXI століть. А ця реальність полягає в тому, що відбулось, за визначенням американського футуролога Джона Несбіта, мегазрушення від суспільства промислового до суспільства інформатики.
В даний історичний момент — пише К. Татеісі у своїй книзі "Вічний дух підприємництва" — пріоритетом всієї діяльності підприємця і слідування в кільватері мегатенднції, котра стрімко несе нас в суспільство "інформатики". Обрати інший курс, ігнорувати мегатенднцію — однаково що пливти проти течії"1. Компанії, прихильники технології промислової ери, — стверджує він, — неминуче приречеш на структурне виродження. Розраховувати на успіх в майбутньому може лише та компанія, котра зуміє "осідлати мегатенденцію", "оволодіти технологіями "трьох К, котрі невіддільні від суспільства інформатики. Це комп'ютери, комунікація, контроль (управління) — три елементи, що становлять серцевину вищої технології. Порівняння з функціями людського організму розкриває значення і значимість "трьох К". Комп'ютери — це люди, комунікації — нервова система, контроль — органи руху. Так само як взаємодія цих трьох систем організму дозволяє здійснювати комплексну діяльність, технології "трьох К" забезпечують компанії нормальну життєдіяльність в суспільстві інформатики 2. Згідно з теорією історичних інновацій, розробленою К. Татеісі, ера кібернетики, яка розпочалась в 1974 p., триватиме до 2005 р., а потім розпочнеться революція, пов'язана з біонікою. А відтак для збереження лідерства у світі вже зараз потрібно готуватись до наступу стадії біотехнології.
Люди
В теорії і практиці сучасного менеджменту люди розглядаються як центральний ситуаційний чинник в середині організації. В боротьбі за лідерство в ефективності ТНК дедалі більшого значення надають застосуванню, "людського капіталу" —особливої якості як в плані особистості, так і в професіональному плані. В авангарді досліджень в галузі біотипів ідуть США, де вже досягнуті певні результати. "Саме людський капітал, а не заводи, устаткування і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності", —пишуть Дж. Грсйсрн і Карл О'Делл у книзі "Американський менеджмент на порозі XXI століття».
В ряду індивідуальних характеристик особистості (таких як: здібності, схильності, обдарованість у певній галузі, потреби фізіологічні та психологічні), сприйняття для ТНК особливе значення мають соціальні установки, погляди, цінності як загальні переконання з приводу того, що добре і що погано або байдуже — в складному поєднанні з конкретним зовнішнім середовищем. Так, в Європі сильні класові відмінності між робітниками і керівництвом. Останні більше уваги приділяють символам рангу і статусу, ніж результатам діяльності фірми. Вони не хочуть відмовлятися від посади, привілеїв, символів тощо навіть в тому випадку, коли їх збереження знижує ефективність підприємства.
В США сильна тенденція партнерства між працею і капіталом, "відмови від привілеїв" керівників, як засіб стимулювання продуктивності та ефективності. В Японії нема жорстких бюрократичних правил між робітниками і керівниками. Там не тримаються за символи і статус на шкоду інтересам справи. В японських фірмах панує філософія, згідно з якою співробітник вносить важливий вклад в успіх підприємства і його цінують як члена певної групи. І це дає свої результати в підвищенні ефективності.
Японські принципи соціальної системи використання резервів, закладених в людському чиннику, дедалі більш широко беруться на озброєння ТНК в "боротьбі за лідерство". Прагнучи уникнути синдрому "битви за привілеї", при проектуванні нових заводів в проект закладається відсутність спеціальних автостоянок, привабливі для всіх робочі місця, зручні для всіх їдальні, зади для зборів, єдиний стиль одягу. Так, в "АУММІ", спільному підприємстві "Дженерал Моторс" і "Тойота" в штаті Каліфорнія, всі робітники. в тому числі її президент пан Тоеда, обідають в одній їдальні, всім службовцям пропонуються клубні квитки, нема спец стоянок. Кабінети керівників завжди відкриті. Знаменитий американський менеджер Лі Якокка пішов ще далі. Коли в 1979 р. йому довелось вирішувати завдання спасіння фірми "Крайслер" від банкрутства і істотно скоротити витрати виробництва, він висунув і реалізував ідею "рівності жертв". Істотне скорочення заробітної платні Лі Якокка розпочав зі скорочення свого заробітку до символічного одного долара на рік. Він зробив це тому, що вважав, що йому потрібно поділити долю всіх працюючих в компанії, а також тому, що лише спільними зусиллями, за умови співробітництва всіх, хто пов'язаний з корпорацією, можна її врятувати. Тільки після скорочення свого заробітку, а потім і керівного персоналу компанії, Лі Якокка звернувся до профспілок за згодою на скорочення погодинних ставок робітників. Корпорація "Крайслер" була врятована. "Система спрацювала, — пише Лі Якокка. Це схоже на чарування і викликає благоговіння".
В галузі забезпечення висококваліфікованими кадрами ТНК, як правило, розробляють два напрями: 1) задоволення потреб за рахунок власних ресурсів (країни базування) і 2) за рахунок так званого "відпливу розумів" з різних країн.
Інформаційна революція, під час якої діяльність 4-х з кожних п'яти мешканців розвинутих країн зазнають істотних змін, заставила ТНК змінити традиційні критерії відбору людей при прийманні на роботу. Відбулось зрушення в бік розширення використання: 1) спеціалістів широкого профілю; 2) людей, здібних швидко вписуватись в культуру компанії і 3) тих, хто хоче і здібний постійно вчитися. Дедалі більше фірм віддає перевагу не пошукам вже готового спеціаліста, а професіональному навчанню своїх співробітників в такому обсягу і такої якості, котрі вимагаються для успішної діяльності на світових ринках. Велика увага приділяється виробленню механізму постійного підвищення кваліфікації всіх зайнятих в процесі переходу від одного набору потрібних знань і навичок до іншого. Одна із схем така: держава виділяє гроші і визначає найважливіші завдання, програми ж розробляє і керує їх реалізацією приватний сектор.
”Форд" і "Дженерал Моторс" використали цей механізм. "Дженерал Моторс" і профспілка автомобілебудівників організували найбільший у світі приватний учбовий центр. В ньому відбувається навчання 400 тис. чоловік, всі вони —погодинні робітники "Дженерал Моторс", котрих готують до роботи в наступному сторіччі.
"Форд" заснував національний центр навчання і розвитку і визначив для нього такі чотири цілі:
Надати можливість підготовки, перепідготовки і розвитку працівників компанії.
Перепідготовка людей, що втратили роботу через перехід на нові технологи, продукцію, методи виробництва.
Підтримувати національні та місцеві програми по розширенню участі працівників в управлінні.
Забезпечити можливість обміну ідеями і досвідом в галузі навчання і розвитку.
В Японії основою системи професіонального навчання в компаніях є концепція "гнучкого працівника". Метою є відбір і підготовка людини не з однієї, а з двох, а краще — з трьох спеціальностей, а потім вже підвищення кваліфікації протягом всього життя. Всі активно працюючі ТНК здійснюють на практиці концепцію організації, що вчиться, де кожний робітник ділиться з рештою досвідом аналізувати і успішно вирішувати проблеми.
Структура
Для транснаціональних фірм одним з важливих чинників ефективності і конкурентоспроможності є вибір організаційної структури адекватної: а) цілям і завданням фірми та б) умовам зовнішнього середовища їх діяльності. В сучасній теорії і практиці управління вважається, що стратегія фірми і вимоги зовнішнього середовища визначають структуру організації. "Найкраща" структура — це та, котра дозволяє фірмі: 1) ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем; 2) доцільно і продуктивно направляти зусилля своїх співробітників; 3) задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.
З урахуванням специфіки функціонування ТНК для них найбільш важливим аспектом вибору структури є специфіка і різноманітність національних ринків та взаємовідносини із зарубіжними фірмами.
В центрі уваги ТНК знаходяться такі проблеми, як співвідношення принципів централізації і децентралізації управління, співвідношення структури "по товарах", "по регіонах", "масштаби виробництва - структура". Вирішуючи ці проблеми, передові ТНК керуються такими принципами створення ефективних організаційних структур.
Структурні блоки повинні бути орієнтовані на товари, ринок або споживача, а не на виконання функцій. ' 1
Базовими блоками будь-якої структури повинні бути цільові групи фахівців і команди, а не функції та відділи.
Необхідно орієнтуватися на мінімальне число рівнів управління та широку зону контролю.
Кожний робітник повинен нести відповідальність і мати можливість для виявлення ініціативи.
Реалізуючи ці принципи, керівництво фірми змушене долати три перешкоди:
Функціональні бар'єри (що створюються внаслідок традиційного розподілу зобов'язань), які притаманні ієрархічній структурі, котра була характерна для початкових етапів становлення ТНК1. -
Неприйнятні масштаби.
Надмірна кількість працівників функціональних служб — рівнів управління.
В залежності від специфіки вироблюваної продукції ТНК може вибрати організаційну структуру "по товарах" або "по країнах" (регіонах), або по їх комбінації.
В залежності від конкретних умов для міжнародної фірми може виявитися доцільною структура або за територіальним принципом, або за асортиментним принципом. Найбільше відповідає цілям і завданням ТНК так звана глобальна структура — продуктова та регіональна.
