- •Міністерство освіти і науки україни двнз «маріупольский будівельнийколедж»
- •З кам’яній практиці
- •Лекція 1. Загальні відносини про кам’яну кладку……………………………………. 4
- •Лекція 1. Загальні відносини про кам’яну кладку.
- •1.1. Кам’яна кладка.
- •1.2. Види кам’яної кладки
- •1.3. Елементи кам’яної кладки.
- •1.4. Матеріали кам’яної кладки.
- •Лекція 2. Системи перев’язки кам’яної кладки.
- •2.1. Однорядна (ланцюгова)система перев’язки.
- •. Розчини для кам’яної кладки.
- •2.2. Однорядна кладка в місцях перетинів стін.
- •2.3. Багаторядна перев’язка швів.
- •2.4. Трирядна перев’язка швів.
- •2.5. Інструменти, інвентар та пристосування для кам’яної кладки
- •Лекція 3. Міцність і стійкість кладки.
- •Лекція 4. Організація робочого місця муляра.
- •4.1. Організація робочого місця муляра.
- •4.2. Транспортування цегли.
- •4.3. Транспортування розчину.
- •4.4. Організація праці муляра.
- •4.5. Розподіл обсягу кам’яної кладки в ланці.
- •Лекція 5. Інструмент, пристосування інвентарю муляра.
- •5.1. Інструмент.
- •5.2. Інвентар.
- •Мал. 3. Інструмент, пристосування інвентарю муляра Лекція 6. Види порядовок, їх установка.
- •6.1. Порядовка для цегляної кладки.
- •6.2. Кладка з цегли.
- •6.3. Кріплення порядочки.
- •6.4. Використання пригальних скоб.
- •Лекція 7. Прийоми укладання цегли, обробка швів.
- •7.1. Прийоми укладання цегли.
- •7.2. Розкладання цегли прийомом «вприск».
- •7.3. Розкладання цегли прийомом «вприск з підрізуванням розчину».
- •7.4. Розкладання цегли прийомом «вполуприск».
- •7.5 Обробка швів.
- •Лекція 8. Полегшена кладка.
- •8.1. Цегляна кладка стін, полегшена.
- •Лекція 9. Поняття про ділянки і захватки.
- •9.1. Ділянки.
- •9.2. Захватки.
- •Лекція 10. Якість кам’яної кладки.
- •10.1. Загальні вимоги до якості кам’яної кладки.
- •Лекція 11. Безпечні прийоми кам’яної кладки.
- •11.1. Техніка безпеки.
- •11.2. Інструменти для ремонту кам’яної кладки.
- •11.3. Ремонт і відновлення кам’яної кладки.
- •11.4. Розбирання кладки.
- •11.5. Пробивання та закладання отворів, борозен, гнізд та отворів.
- •11.6. Закладання балок, тріщин. Ремонт простінків.
- •11.7. Ремонт облицювання.
- •11.8. Техніка безпеки при розбиранні та відновлення конструкції.
Лекція 9. Поняття про ділянки і захватки.
9.1. Ділянки.
При організації праці мулярів їх необхідно забезпечити роботою протягом зміни. Для цього кожній ланці надають ділянку мурування. Така ділянка на висоту 1,2 м (один ярус) призначена для роботи ланки протягом зміни. Частина будинку, де працює бригада мулярів протягом зміни, називається захватною (мал.14).
Простір, у межах якого працює ланка або бригада з наданим їй інвентарем, пристосуванням, називається фронтом роботи. Для підвищення якості мурування використовують поосьову спеціалізацію ланок: кожна ланка працює на ділянках одних і тих самих осей на всіх поверхах будинку.
Мал. 14. Ділянка і захватка на поверсі будівлі, що зводиться: 1 - ящик з розчином; 2 — ділянка мурування; З — контейнер з цеглою; 4 - захватка
9.2. Захватки.
Будівництво односекційних будинків з однією сходовою кліткою ведуть однією захваткою (мал.15). Мурування першого ярусу стін завершують протягом зміни. У наступну зміну готують фронт робіт для мурування другого ярусу, тобто встановлюють помости, розставляють піддони з цеглою.
Мал.15. Кам'яні і монтажні роботи при зведенні односекційних будинків:
а - при завершенні мурування поверху; б — при закінченні монтажу перекриття нижче розташованого поверху; 1) завершення укладення плит міжповерхового перекриття; 2) завершення мурування 3-го ярусу стін; 3) цегляне мурування на частині захватки; 4) монтажні роботи на частиш захватки; 5) третій ярус мурування; 6) другий ярус мурування; 7) перший ярус мурування.
Будівництво багатосекційних будинків здійснюють двома захватками (мал.16):
- на І захватці відбувається кам'яне мурування;
-на II захватці - монтажні роботи.
Закінчивши мурування на І захватці, переходять на II, а монтажники - на І захватку. Така послідовність робіт зберігається при зведенні кожного поверху будинку. При організації праці ділянками, захватками бригади мулярів зможуть досягти не тільки високої якості робіт, підвищення продуктивності праці, але й вчасної здачі об'єкта.
Мал.16. Камяні і монтажні роботи при зведення багатосекційних будівель: 1 — монтажні роботи (установка перегородок і панелей перекриття) ; 2 — завершення кладки на 1-ій захватці
Надземну частину цегельних будівель зводять методом подовжньо-поперечних захваток. При цьому в поперечному напрямі будівлю розбивають на дві частини: на одній половині ведуть цегельну кладку, на іншій — монтаж збірних конструкцій (мал.17 ).
Мал.17.
Кладка 1-го ярусу стін методом
подовжньо-поперечних захваток 1 -
цегельна кладка на 1 - ій
захватці; 2 —
установка підмостків на ΙΙ
захватці; 3
— установка
перегородок на ІΙΙ захватці; 4
— санітарно-технічні
роботи на 4 захватці.
Роботу виконують в наступному порядку: на I захватці — цегельна кладка, на II — установка підмостків і заготівля цегли, на III — монтаж великопанельних перегородок, санітарно-технічних кабін, на IV — санітарно-технічні і електромонтажні роботи.
Цегельну кладку на захватці (мал.18) починають з подовжньої стіни, найбільш віддаленої від монтажного крану. Тут в одну зміну ведуть кладку, в другу переставляють підмостки і заготовляють матеріали кладок.
Мал.18. Завершення частини кладки, що виконується методом подовжньо-поперечних захваток на першій половині будівлі: 1 — завершення кладки на висоту поверху на 1 захватці; 2 ~ початок кладки стін 2-го ярусу на ΙΙ захватці; 3 — закінчення установки перегородок і санітарно-технічних кабін на ΙΙΙ і 4 захватках.
Завершивши кладку на висоту трьох ярусів, мулярі переходять на II захватку. Одночасно з цим на IV захватці монтажники закінчують установку великопанельних перегородок і санітарно-технічних кабін. До моменту завершення кладки на II захватці| (мал.19) монтажники закінчують укладання плит міжповерхових перекриттів. Потім муляри і монтажники міняються місцями і в такому ж порядку продовжують роботу на наступному поверсі.
Мал.19. завершення цегельної кладки, виконаної методом подовжньо-поперечних захваток, на першій половині будівлі: 1 — завершення санітарно-технічних робіт на 1 захватці ; 2 — закінчення цегельної кладки на ΙI захватці; 3 — завершення робіт на 3і 4 захватках.
Будівлі, що мають глухі протяжні стіни або стіни з невеликим числом отворів, зводять потоково-кільцевим методом. Будівля при цьому на захватки не розбивається.
Ланки мулярів , укладаючи один ряд цегли (при зведенні зовнішніх і внутрішніх стін), переміщуються по периметру будівлі так, щоб конструкція , що зводиться , знаходилась від них справа. «П'ятірки» мулярів рухаються один за одним на відстані 3...5 м. Новий ярус кладки мулярі починають після того, як попередня зіна встаноить підмостки і розставить цеглу по периметру стін.
Цей метод застосовується лише при зведенні стін промислових, складських і комунальних будівель.
