II. Пам’ятка « Як працювати над твором – роздумом»

 Епіграф мас висловлювати ідею твору.

 Композиція твору повинна мати складові: теза, аргумент, доказ, висно¬вок.

 Початок висловлювання повинен бути оригінальним, нетрадиційним: цитата з твору, пояснення, коментарі чи роздуми автора з питання, яке розглядається, критична оцінка аналізованого твору чи проблема, художня замальовка чи етюд.

 У головній частині теза підтверджується вагомими аргументами, наводяться приклади з літератури, історії, висловлюються власні судження, оцінки тих чи інших літературних явищ, фактів.

 Висновок висвітлює остаточну думку, підсумовує сказане, ставить певні завдання, закликає до дій. Він повинен бути підпорядкований основній ідеї твору.

 Уникайте безсистемності викладу, дублювання змісту попередніх частин поєднання речень, що стосуються різних питань теми.

 Уживайте вставні слова тину: по-перше, по-друге, на мою думку. по-моєму, наприклад: скажемо, отже, таким чином, мені здається..., на мою думку…, я вважаю...

III. Словникова робота

Доберіть синоніми до поданих слів:

 велич (значення, суспільна вага);

 персонаж (герой твору, образ людини, дійова особа, ліричний герой);

 письменник (митець, майстер художнього слова, автор, художник, прозаїк);

 виразний (чіткий, яскравий);

 добродушний (лагідний, ласкавий, щирий, привітний);

 щирий (відвертий, правдивий, приязний, гостинний, щиросердний, сердечний, задушевний, чулий);

 показувати (змальовувати, відображати, констатувати, заявляти, декларувати, висвітлювати, стверджувати, виводити, відтворювати);

 надихати (наснажувати, окрилювати, захоплювати);

IV. Зразок твору

«Я народився і жив для добра і любові»,- так визначив своє життєве кредо Олександр Довженко. Письменник, кінорежисер, великий патріот свого народу й син свого часу. Його кіноповісті не залишають байдужим й сучасне покоління читачів.

Приваблює й зацікавлює у творчості О. Довженка процес творення образу людини.

Моральна краса й духовна велич - це найвагоміші якості, які хоче бачити в людині кіноповістяр. Саме такими змальовує митець своїх рідних, односельців.

Спогади дитинства, що лягли в основу кіноповісті, створюють дивовижні світ людей, народжених для добра, праці й любові. Згадаймо діда, схожого на білобородого Бога, чи прабабу з її прокльонами, батька, найкращу людину у світі, чи матір, умілі та роботящі руки якої плекали розкішний город біля хати, чи свого вірного Пірата, що ділив з ним усі переживання дитинства. У цих образах відчувається й теплота, і гордість, і любов людини до свого неспокійного роду, що дав йому життя. Так глибоко могли розуміти світ навколо себе тільки дуже талановиті люди, які жили в повній гармонії з природою.

Малий Сашко — головний герой кіноповісті — то дитя природи. Картини_ його дитинства - то сама природа, то світ малої, дитини, яка йде шляхом пізнання. Допитливий малюк, мрійливий, з неабиякою уявою, пізнаючи світ, поринав у нього з головою. У всьому, що поставало перед дитиною, бачилася гармонія. Трави, дерева, зорі, Десна — усе було олюднене, мало свої втіхи і смутки .

Усі рідні, з якими нас знайомить головний герой, — то єдиний образ народу, складовою якого є й сам Довженко.

У «Зачарованій Десні» автор застерігає нас від втрати духовності, закли¬кає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, не хапати зірок з неба, а нахилитися й побачити зірку в калюжі.