4. Захист авторського права та суміжних прав нормами кримінального законодавства.

Кримінально-правові способи захисту відповідно до статей 50 і 51 Кримінального кодексу України застосовуються від імені держави за вироком суду у вигляді покарань до особи, винної у вчиненні злочину, і полягають у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінальну відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав встановлено статтею 176 “Порушення авторського права і суміжних прав” Кримінального кодексу України.

Відповідно до цієї статті незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 176 охороняє лише майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав, умовою притягнення порушника до відповідальності є завдання потерпілій стороні матеріальної шкоди у розмірі, визначеному законодавством.

Тільки за доказовості факту незаконного використання об’єкта авторського права або суміжних прав органи дізнання або попереднього слідства можуть вирішити питання про порушення кримінальної справи.

Правоохоронні органи (прокуратура та органи внутрішніх справ) порушують кримінальні справи за таких підстав:

• за заявами або повідомленнями громадян, підприємств, організацій, установ, посадових осіб, представників влади або громадськості;

• явка з повинною порушника авторських або суміжних прав;

• за повідомленнями, опублікованими в пресі;

• в разі безпосереднього виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (в ході перевірок торгових точок, в процесі реалізації оперативних матеріалів тощо).

При виявленні випадків порушення авторського права або суміжних, суб’єкти цих прав мають право подати заяву (скаргу) до правоохоронних органів за місцем вчинення злочину.

В ній необхідно зазначити:

• найменування правоохоронного органу;

• прізвище, ім’я та по батькові заявника або повне найменування юридичної особи, адресу і телефони;

• час і місце, а також детальний опис правопорушення;

• про нанесення порушенням авторського права або суміжних матеріальної шкоди у великому розмірі або особливо великому розмірі.

До заяви додаються:

• докази, що підтверджують факт порушення авторських або суміжних прав (наприклад, при порушенні авторських прав при публічному виконанні творів - квиток на концерт, рекламне оголошення в газеті або журналі; афіша; програмка концерту тощо; примірники контрафактної продукції, якщо йдеться про незаконне відтворення та розповсюдження);

• документи, що підтверджують права заявника (наприклад, копії договорів, примірники творів тощо).

При цьому заявник повинен розуміти, що після порушення кримінальна справа не може бути припинена через примирення потерпілого із звинуваченим, навіть у разі досягнення між ними у майбутньому будь-яких фінансових або інших домовленостей.

Досудове слідство по порушеній кримінальній справі провадиться у тому районі, де вчинено злочин, якщо воно невідоме за місцем виявлення злочину, місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого або більшості свідків.

Досудове слідство має бути закінчено протягом двох місяців, за рішенням прокурора цей строк може бути продовжено до трьох місяців.

Кримінальні справи за статтею 176 підсудні районним (міським) судам за місцем вчинення злочину або за місцем закінчення дізнання (досудового слідства).

Відповідно до статті 53 Закону України “Про авторське право і суміжні права” за наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до закону передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд зобов’язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:

а) примірники творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технічних засобів захисту;

б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;

в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дій.

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від порушення її авторського права або суміжних прав, має право при провадженні кримінальної справи порушити проти звинуваченого або особи, яка несе матеріальну відповідальність за його дії (підприємства, організації, установи де працював звинувачений), цивільний позов.

Позов може бути поданий від моменту порушення кримінальної справи до початку розгляду справи в суді. При цьому особа, яка не порушувала цивільний позов за кримінальною справою, а також особа, чий позов залишився без розгляду, має право подати його в порядку цивільного судочинства. Відмова ж від позову в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права вторинного подання того ж позову за кримінальною справою.

Кримінальний кодекс України містить ще дві статті, що стосуються захисту авторського права і суміжних прав.

Це стаття 203-1, яка стосується питання щодо порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізацію та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. Якщо зазначені дії вчинено у значних розмірах, то правопорушення карається штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, а також експорт і імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, що двадцять разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великому розмірі – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання або сировини для їх виробництва. При цьому під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, а також експорт і імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Також стаття 216 Кримінального кодексу України, згідно з частиною першою якої незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм - караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років. В частині другій статті 216 зазначається, що ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими контрольними марками.