5. Проведення досліджень примірників аудіовізуальних творів та фонограм.

Кримінально-правова відповідальність є одним з ефективних засобів державного захисту прав фізичних та юридичних осіб у сфері інтелектуальної власності. Органи внутрішніх справ України являються безпосереднім виконавцем завдань держави по забезпеченню такого захисту. Механізм забезпечення захисту інтелектуальних прав складається з де яких етапів:

1. Виявлення посягань на інтелектуальні права (відтворення, розповсюдження, експорт та імпорт контрафактної продукції);

2. Доказування дійсності факту посягання та встановлення винних;

3. Покарання винних та відшкодування збитків завданих посяганням;

Найважливішим елементом цього процесу є доведення дійсності факту посягання, тобто збирання доказової інформації та проведення експертизи. Без цього неможливо визначати: було посягання чи ні, контрафактна ця продукція чи легітимна. Об’єктами посягання на права інтелектуальної власності стають примірники аудіовізуальних творів та фонограм, комп’ютерні програми та бази даних.

Експертиза продукції, яка може бути контрафактною, проводиться на стадії дізнання і регламентована статтею 75 КПК України. Вона необхідна як складова частина матеріалів, які готує орган дізнання для порушення кримінальної справи. Доказова інформація щодо контрафактноості продукції поділяються на дві частини – правову та технічну.

Правова частина питання, яка не потребує спеціальних знань експерта, та покладається на органи дізнання, досудового та судового слідства, дає відповіді на такі запитання:

1. Хто є правовласником на твори або фонограми, записані на досліджуваних примірниках контрофактної продукції (кому належать авторські та суміжні права);

2. Чи передавалися права на ввезення, відтворення, розповсюдження та використання досліджуваних творів та фонограм в Україні;

3. Чи має правовласник договірні відносини з юридичними або фізичними особами, які причетні до ввезення, відтворення, розповсюдження та використання досліджуваних творів та фонограм.

Технічна частина, яка безпосередньо вирішується експертом, визначає:

1. Чи маються на носієві (примірнику) об’єкти авторського права та суміжних прав?

2. Чи містять примірними аудіовізуальних творів та фонограм ознаки контрафактності?

3. Чи виготовлені носії аудіовізуальних творів та фонограм за допомогою одного й того ж обладнання?

5.1 Дослідження відео- та аудіокасет.

Упакування.

Для упакування легітимної продукції характерно:

1. Наявність контрольної марки встановленого зразка;

2. Наявність зображення (в тому числі рельєфного) логотипа фірми-розповсюджувача аудіовізуальної продукції;

3. Дизайн, що відповідає визначеним вимогам;

4. Зображення (однокольорове, різнокольорове) високої якості, що виражається в чіткості зображень;

5. Лакове покриття - для захисту футляра від забруднення і поліпшення його зовнішнього вигляду;

6. Буклети аудіокасет являють собою багатосторінкові книжки з рекламними матеріалами;

Упакування повинне містити інформацію:

• назва і характер аудіовізуального твору чи фонограм;

• про авторів аудіовізуального твору чи фонограм;

• про акторів, задіяних в аудіовізуальному творі;

• знак охорони авторських/суміжних прав;

• дата першого опублікування твору;

• коротка анотація;

• визначення тривалості запису твору;

• адреса фірми – виробника для можливого пред’явлення скарг;

• про передачу авторських/суміжних прав третім особам;

• про правовласників на території України;

• про вікові обмеження;

• для еротичних творів - інформація про проходження спеціальної експертизи;

Корпус відеокасети.

Корпус легітимної відеокасети пластмасовий (як правило – однокольоровий).

На лицевій поверхні корпусу ліцензійної відеокасети мається рельєфний текст, виконаний латинським шрифтом: "Іnsert thіs sіde іnto recorder", "Do not touch the tape іnsіde" і "VHS"(Vіdeo Home System). Також на цій поверхні відеокасети можуть бути рельєфні смуги різної ширини. Ніякого іншого тексту або знаків фірми – виробника відеокасети не повинно бути.

У центральній частині лицевої поверхні корпусу відеокасети розташована наклейка, на якій мається інформація про назву фільму, коротка анотація (жанр, тривалість і ін.), знак охорони авторських прав, інформація про власників на території України, про фірму-виробника, їх адреса.

На боковій поверхні ліцензійної відеокасети, як правило, ніякого тексту не буває. Це обумовлено тим, що виробник ліцензійного аудіовізуального твору окремо закуповує корпуси відеокасет та відео плівку в бобинах.

Наклейка з голографічним зображенням, прийнятим у фірми – виробника, наклеюється на корпус відеокасети з записом аудіовізуального твору (після контролю якості запису) безпосередньо перед упаковкою відеокасети.

Відсутність будь-якого з перерахованих елементів є ознаками контрафактності.

Крім того, наявність на корпусі назви виробника касети (наприклад, TDK, SONY, BASF, MAXELL), або стандартної тривалості (30; 60; 120; 180; 195; 240 хв.) вважається ознаками контрафактності.

Зміст відеокасети.

При дослідженні змісту відеокасети вивчається:

1. Інформація, що ідентифікує аудіовізуальний твір (повинна співпадати з інформацією на упакуванні):

1.1. Назва твору;

1.2. Назва фірми-правовласника;

1.3. Склад авторів (режисер-постановник, сценарист, композитор, оператор-постановник, художник-постановник);

1.4. Склад виконавців ролей;

2. Формат відеозапису –характеризується типом носія:

2.1. VHS (Vіdeo Home System);

2.2. S-VHS (Super - Vіdeo Home System);

3. Система кольорового телебачення –спосіб кодування телевізійного сигналу:

3.1. PAL;

3.2. SECAM;

3.3. NTSC);

4. Режим відеозапису:

4.1. SP (standard play ) – стандатрний режим транспортування магнітної стрічки під час запису звуко-, відеосгналу;

4.2. LP(long play) - довготривалий режим транспортування магнітної стрічки під час запису звуко-, відеосгналу;

5. Наявність (відсутність) рекламного блока:

5.1. Послідовність відеозапису рекламного блока і відеофільму;

5.2. Послідовність запису рекламних кліпів у рекламному блоці;

5.3. Склад рекламного блока;

5.4. Тривалість запису кожного рекламного ролика (кліпу);

6. Тривалість запису відеофільму двох ліцензійних копій неповинні відрізнятися. Відмінність у тривалості запису того самого фільму можливо при записі аудіовізуального твору, переведеного (перекодованого), наприклад, із системи ЦТВ “NTSC” у систему “РАL”. У цьому випадку в одній секунді відеозапису буде утримуватися не 25, як призначено по стандарті, а менше число фреймів, крім того можливо як зміна масштабу зображення об'єктів у кадрі, так і зміна (зменшення) числа телевізійних рядків “живого” зображення в кадрі.

7. Наявність (відсутність) відеозапису іншого відеофільму (або його фрагментів);

8. Формат і масштаб зображення в кадрі. Зміна масштабу і формату зображення аудіовізуального твору можливо і при тому самому форматі запису, системі кольорового ТБ і режимі запису. В даний час є телевізійні формати зображення “4:3” і “16:9”. А зміна масштабу зображення в кадрі може бути отримане в результаті цілого ряду дій: від цифрового опрацювання з масштабуванням, до тривіального запису зображення (із будь-яким масштабом) відеокамерою з екрана монітора;

9. Наявність (відсутність) графічних і / або текстових символів у кадрі:

9.1. Їх місце розташування;

9.2. Розміри (шрифти);

10. Наявність (відсутність) записаного тайм – коду:

10.1. Його тип (VTС, LТС);

10.2. Показання(значення);

10.3. Місце розташування;

10.4. Розмір;

11. Якість зображення рекламного блока і відеофільму;

12. Вид звукового супроводу (дубльований, синхронний, стереозвук);

12.1. Наявність відмінностей у дубляжі або перекладі звукового супроводу, а також неодночасність запису зображення і звукового супроводу;

12.2. Наявність шумів, перешкод, зривів звукового супроводу та(або) зображення;

12.3. Запис оригінального звука і перекладу на різні звукові доріжки відеострічки в досліджуваного аудіовізуального твору і зразка;

13. При перегляді - наявність строки що біжить: „Ця копія для промоушена, якщо ви її видитесь, дзвоніть 1-800...”.

Корпус аудіокасети.

Корпус аудіокасети містить інформацію, аналогічну тій, що на буклеті, яка нанесена чіткими контрастними літерами однаковим шрифтом.

Зміст аудіокасети.

При дослідженні змісту аудіокасети вивчається:

1. Наявність (відсутність) фонограм, вказаних на буклеті;

2. Послідовність фонограм відповідно буклету;

3. Загальна тривалість запису та кожної фонограми окремо.