Поняття організаційно-правової форми підприємництва та значення її вибору для підприємця.

Ринкова економіка створила різноманітні організаційні форми суб’єктів господарювання: господарські організації, громадяни-підприємці та структурні одиниці господарських організацій.

Серед суб’єктів господарювання домінуюче місце належить підприємствам. Це зумовлено економічними і соціальними функціями підприємства у економічній системі, оскільки підприємство виконує функції товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах. Тому усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становища підприємства.

Поняття “підприємство” є узагальнюючим, воно:- визначає підприємства як суб’єкти господарського права, стосовно всіх форм і видів власності в Україні, та є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгівельні та інші підприємства. Також підприємство повинно мати необхідне для суб’єкта господарювання майно – основні й оборотні кошти та інші цінності, якими воно володіє, користується і розпоряджається

2 . Класифікаційні ознаки та основні види організаційно-правових форм підприємництва.

Підприємства класифікуються за рядом ознак:

1. За Метою і характером діяльності на:

- комерційні, метою яких є одержання прибутку;

- некомерційні, які не ставлять собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і організації).

2. За Формою власності на:

- приватні ( засновані на власності однієї особи);

- сімейні (засновані на власності і праці однієї сім'ї);

- колективні (засновані на власності колективу працівників);

- державні (засновані на власності держави);

- муніципальні (комунальні підприємства, засновані на власності громади територіальних одиниць);

- спільні підприємства (засновані на власності фізичних або юридичних осіб різних держав);

- іноземних громадян або організацій (засновані виключно на власності фізичних або юридичних осіб іноземних держав).

3. За правовим статусом і формою господарювання:

- одноосібні приватні підприємства - власником є фізична особа або сім'я.

- Кооперативні - добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності.

- Орендні - мають в основі функціонування договірні відносини між фізичними або юридичними особами з приводу тимчасового володіння і користування майном.

- Господарські товариства - передбачають об'єднання капіталів двох або більше юридичних або фізичних осіб за умов спільного розподілу прибутку та контролю бізнесу.

4. За ступенем участі партнерів-засновників у діяльності підприємства та відповідальності за її результати розрізняють:

- товариство з повною відповідальністю (всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за її результати своїми частками у статутному фонді, та власним майном);

- товариство з обмеженою відповідальністю (учасники несуть відповідальність за господарську діяльність у межах своїх внесків у вигляді майна, грошових коштів, продуктів інтелектуальної власності тощо);

- командитне товариство (поряд з учасниками, які несуть повну відповідальність всім своїм майном, включає принаймні одного учасника, відповідальність якого обмежується внеском у майно підприємства, але не особистим майном; такий учасник називається командитом);

- акціонерні товариства (власність підприємства розподілена на частини і власниками вважаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал; весь прибуток належить акціонерам і поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування; функції власності і контролю поділені між власниками (акціонерами) і менеджерами.

5. За галузево-функціональними видами діяльності:

- промислові;

- сільськогосподарські;

- будівельні;

- транспортні;

- торговельні;

- лізингові;

- банківські

- та ін.

6 За розмірами підприємств за чисельністю працівників:

- малі, до яких належать (за чисельністю працюючих):

1) у промисловості та будівництві - до 200 чол.;

2) у інших галузях виробничої сфери - до 50 чол.;

3) у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чол.;

4) у галузях невиробничої сфери - до 25 чол.;

5) у роздрібній торгівлі - до 15 чол.;

- середні;

- великі.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа

Чинне законодавство України переважно тлумачить термін «підприємець» як фізичну особу, що здійснює підприємницьку діяльність, тобто ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку, без створення юридичної особи, і зареєстрована як підприємець у встановленому законом порядку.

Повна офіційна назва особи, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи — «Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа

В Україні ФОП можуть здійснювати підприємницьку діяльність користуючись загальною системою оподаткування або на єдиному податку.

Особливістю ведення господарської діяльності без створення юридичної особи є істотно більша відповідальність порівняно з юридичною особою та дещо обмежені права. Так, ФОП відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна та ФОП не має право займатися певними видами господарської діяльності(діяльністю, яка потребує ліцензування(надання дозволу): діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів чи, наприклад, надавати фінансові послуги, якщо інше прямо не передбачене законом(випуск платіжних документів, фінансовий лізинг, послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення тощо). Однак, ФОП мають право на отримання Свідоцтва платника ПДВ за бажанням.

ФОП можуть винаймати на роботу як членів своєї родини так і сторонніх осіб, оформлюючи це через відповідні інстанції (Центр зайнятості, Пенсійний фонд, Податкова служба)

Суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці) — громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, які здійснюють діяльність, метою якої є отримання прибутку.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.