- •1.Синхронічне та діахронічне мов-ство
- •2. Місце мовознавства в системі наук
- •3. Проблеми загального мовознавства.
- •4. Система лінгвістичних теорій й зміст теоретичного мовознавства
- •6. Мова і мовлення
- •10. Система та структура мови
- •11.Мова як система систем
- •12. 13. Менталінгвістика та її напрямки
- •18.Структура мови. Основні й проміжні рівні мови
- •19. Типи мовних значень
- •15.16.Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
- •20. Виникнення національних мов
- •21. Класифiкацiя методiв мовознавства
- •22.Загальнонауковi способи лiнгвiстичних дослiджень
- •23.Лiнгвiстичне моделювання.
- •24. Експеремент як один iз способiв дослiдження мови
- •25.Метод лiнгвiстичної iнтерпретацiї.
- •28.Описовий метод
- •29. Три етапи описового вивчення мови.
- •30.Компонентний та контекстний аналiз – основнi прийоми описового вивчення мови
- •31. Прийоми зовнішньої інтерпретації описового методу
- •32. Прийоми внутрішньої інтерпретації описового методу
- •33. Порівняльно-історичний метод
- •34. Основні прийоми порівняльно-історичного методу
- •35. Зіставний метод.
- •36. Метод лінгвістичної географії
- •37. Структурний метод
- •38. Прийоми структурного методу
- •39. Періодизація історії мовознавства
- •40. Давньоіндійське мовознавство
- •41. Античне мовознавство.
- •42. Давньогрецьке мовознавство.
- •43.Дискусія між аномалістами і аналогістами.
- •44. Мовознаство Давнього Риму.
- •45. Недоліки античного мовознавства.
- •46. Арабське мовознавство.
- •47. Китайське мовознавство.
- •48. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.
- •49. Мовознавство Відродження.
- •50. Мовознавство XVII – XVIII століття.
23.Лiнгвiстичне моделювання.
Моделювання розрiзняють: -моделi теорiї ( теорiї знакового характеру мови Фердiнана де Сосюра, фонологiчна теорiя де Куртене); - моделi образи ( моделi складу, моделiформи слова); - моделi конструкти ( формули, графiки); - моделi методи i прийоми дослiдження.
24. Експеремент як один iз способiв дослiдження мови
Експеремент – науково поставлений досвiд, який вiдбуваэться в штучно створених умовах.Розрiзняють:
- лабораторний; - соцiальний; - уявний.
Лабор. Екс. Започаткував В.Богородицький це: - експерементальна фонетика; - машинний переклад; - автоматичний пошук.
Соц. Експ. – це досвiд в умовах суспiльної дiяльностi у спецiально створених умовах з метою пiдтвердження гiпотези.Рiзновиди: - педагогiчний; - психологiчний; - економiчний; - юридичний. Проводиться цi експ.: 1. Маэ бути домовленiсть з адмiнiстрацiэю.2. Складання питальника.3. Збiр матерiалу(методом анкетування,бесiда)4. Iнтерпретацiя зiбраного матерiалу.5. Написання статтi, дисертацii. Анкета скл. З 3 частин: - вступна; - соцiологiчна( бiографiя х-ру про iнформатора вiк, стать, статус); - власне лiнгвiстична.
Уявний екс. – це дослiд, який вивчаэ об’экт через дослiдження його уявних моделей.Розр.: - вiльний – асоцiативний; - цiлеспрямований. При асоцiативному рецедiэнти вiдповiдають словам чи двома.За цiэю методикою створено асоцiативних означень iменникiв в укр.мовi.При цiлеспрямонаному рецедiэнтом ставиться завдання. Ефективний при дослiдженнi синонiмiв, антонiмiв.
25.Метод лiнгвiстичної iнтерпретацiї.
Описовий метод використовує прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретації. Прийоми зовнішньої інтерпретації поділяють на два види: а) за зв'язком з позамовними явищами (соціологічні, логіко-психологічні, артикуляційно-акустичні); б) за зв'язком з іншими мовними одиницями (прийоми міжрівневої інтерпретації). Прийоми внутрішньої інтерпретації - це різні способи вивчення мовних явищ на основі їх системних парадигматичних і синтагматичних зв'язків, тобто, як зауважив Ф. де Соссюр, вивчення мови в самій собі і для себе самої. Парадигматична методика охоплює опозиційний прийом (на основі зіставлення і протиставлення мовних одиниць встановлюються їх диференціині ознаки, а на основі спільності й відмінності одиниці об'єднуються в різні парадигматичні групи). Парадигматична методика доповнюється синтагматичною, тобто вивченням сполучуваності досліджуваних одиниць, їх контексту. Синтагматика нерідко розкриває приховані властивості мовної одиниці, які при парадигматичному (опозиційному) підході можуть бути непоміченими.