Поділ категоричних суджень за якістю
За якістю категоричні судження поділяються на:
Стверджувальні, що вказують на наявність у предмета якоїсь ознаки.
Наприклад, «Злочин є діяння суспільно небезпечне».
Логічна формула: S - Р.
Заперечні , що вказують на відсутність у предмета якоїсь ознаки. Наприклад, «Жодна держава не має права втручатися у внутрішнє життя іншого народу».
Логічна формула: S ~ Р («Автомобіль - не розкіш»),
S - ~ Р («Ця книжка є не для дітей»),
~ S – Р («Невірно, що самогубство є причиною смерті бувшого міністра МВС України»).
Якість категоричного судження залежить виключно від характеру логічної зв’язки!
Слайд 5
Поділ простих суджень за кількістю За кількістю прості судження поділяються на:
1. Одиничні - в яких щось стверджується або заперечується про один предмет.
Наприклад, «Київ - столиця України».
Логічна формула: «S є (не є) Р».
2. Часткові - в яких щось стверджується або заперечується про частину даного класу предметів.
Наприклад, "Деякі студенти не складуть логіку з першого разу".
Логічна формула: «Деякі S є (не є) Р».
3. Загальні - в яких щось стверджується або заперечується про всі предмети даного класу.
Наприклад: «Усі громадяни України мають виборчі права».
Логічна формула: "Всі S є ( не є) Р".
Слайд 6
Виділяючі судження
Виділяюче судження – це судження, в якому стверджується, що ознака, висловлена предикатом, належить тільки даному і ніякому іншому предметові (множині предметів).
Приклад: «Тільки деякі студенти складають логіку з першого разу».
Логічна формула «S, і тільки S є (не є) Р».
Виділяючі судження поділяються на:
1. Одиничні виділяючі судження.
Приклад: «Тільки Мокренко є свідком цієї події».
Логічна формула: «Це S, і тільки це S є Р».
2. Часткові виділяючі судження.
Приклад: «Деякі юристи є прокурорами».
Логічна формула: «Деякі S, і тільки S є Р».
3. Загальні виділяючі судження.
Приклад: «Усі правильні трикутники є рівнобічними».
Логічна формула: «Всі S, і тільки S є (не є) Р».
Тобто обсяги S та Р загальних виділяючих суджень повністю співпадають:
Слайд 7
Об'єднана класифікація категоричних суджень за якістю та кількістю
I тип – Загальностверджувальне - A(SP (від пер. гол. лат. Afflrmo - стверджувати), тобто загальне за кількістю та стверджувальне за якістю.
Приклад: "Будь-який злочин є карним вчинком"
Логічна формула A(SP) - «Всі S є Р».
II тип – Частковостверджувальне - І(SP) (від др. гол. лат. Afflrmo), тобто часткове за кількістю та стверджувальне за якістю.
Приклад: «Деякі люди є студентами».
Логічна формула I(SP) - «Деякі S є Р».
III тип - Загальнозаперечне - Е(SP) (від лат. nEgO - заперечувати), тобто загальне за кількістю та заперечне за якістю.
Приклад: «Жоден студент не є професором».
Логічна формула E(SP) - «Жодне S не є Р».
IV тип - Частковозаперечне - О(SP) (від др. гол. лат. nEgO), тобто часткове за кількістю та заперечне за якістю.
Приклад: «Деякі люди не є студентами».
Логічна формула O(SP) - «Деякі S не є Р».
Логічні формули: «Всі S є Р», «Деякі S є Р», «Жодне S не є Р», «Деякі S не є Р» називаються нормальними формами категоричного судження.
Cлайд 8