Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
titulka.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
148 Кб
Скачать
☆

2.3Основні правила набору текстів.

Багато операцій текстовий редактор виконує автоматично. Щоб   забезпечити йому нормальну роботу, при наборі тексту необхідно дотримуватись таких правил:

  • робити один пропуск між словами

  • розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти «пропуск»);    

  • після кожного розділового знаку ставити «пропуск»;

  • після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст (див. попепредній абзац);

  • закриваючі дужки або ланки писати зразу за текстом;

  • до і після дефісу не ставити «пропуск» (який-небудь);

  • до і після тире ставити «пропуск» (книга - джерело знань);

  • примусово не переходити на новий рядок, це робить текстовий редактор автоматично;

  • слова на склади не розбивати і переноси не робити, це автоматично зробить текстовий редактор;

  • не ставити символи «пропуск» між літерами щоб зробити заголовок розглянутим, для цього є спеціальні засоби;

  • не робити «пропусками» відступи від лівого краю (вірші, списки, тощо), це краще робити іншими засобами текстового редактора;

  • не робити порожніх рядків між абзацами, для цього є засоби встановлення між    абзацних інтервалів;

  • не нумерувати сторінки, це зробить текстовий редактор.

Можна користуватися комбінацією клавіш

Shift + Enter  -  перехід на новий рядок без створення абзацу;

Ctrl + Enter   -  перехід на нову сторінку;

Сtrl + Alt + - (числова клавіатура)   -  «тире»;

Сtrl + -     (числова клавіатура)  -  «мінус»;

Ctrl + - Shift+ -                    -  нерозривний дефіс;

Ctrl + Shift + «пропуск»              -   нерозривний «пропуск»  

2.4Основні прийоми редагування та форматування тексту, перевірка правопису та форматування за зразком.

Форматування тексту Усі  елементи  текстового  документа  в  середовищі  Microsoft Word —  це  певні  об’єкти, серед яких можуть бути: символ, фрагмент тексту, абзац, малюнок, елемент оформлення, таблиця, сам документ.

Зовнішній  вигляд (або  оформлення)  кожного  об’єкта  визначається  певним  набором параметрів,  своїм  для  кожного  з  типів  об’єктів. Наприклад,  для  рисунка  параметрами  є  його розміри,  колір  та  вид  рамки,  розташування  в  документі  відносно  тексту  та  інші.  Навчитися оформляти  документ  у  середовищі Word  означає  навчитися  оформляти  кожний  об’єкт  цього документа.  Оформлення  об’єкта  здійснюється  шляхом  зміни  значень  його  параметрів  — форматування об’єкта.

Форматування тексту — це процес змінювання його параметрів. Іншими  словами,  вміння  ефективно  працювати  з  Word,  а  саме  оформляти  текстові документи  належним  чином,  означає  вміння  виконувати форматування  тексту, форматування рисунків,  форматування  таблиць  тощо.

Існує два способи форматування тексту у Word: пряме форматування виділених фрагментів тексту і стильове форматування. Ці способи не виключають, а доповнюють один одного.

Пряме форматування символів. Символами прийнято вважати літери, цифри, спеціальні символи, знаки пунктуації і пробіли. При виводі на екран тексту нового документа використовується шрифт, встановлений у Word за замовчуванням. Для зміни зовнішнього вигляду символів потрібно їх виділити, а потім провести потрібне форматування. Якщо активізувавти команду, не виділивши текст, то нові параметри будуть призначатися з позиції курсора.

Для зміни параметрів шрифту призначені інструменти групи команд Шрифт командної вкладки Главная; вимикач цієї групи команд відкриває діалогове вікно Шрифт де можна задавати вигляд,  розмір шрифту, його накреслення, ефекти, а також міжсимвольний інтервал і анімацію.

Шрифт (або гарнітура шрифту) визначає зовнішній вигляд символів тексту для всіх розмірів і варіантів начертання.

Для професіонального оформлення документів користувач повинен мати у своєму розпорядженні серіфні (шрифти з засічками: Times New Roman) і безсеріфні (Arial) шрифти, рукописні (Calligraph), шрифти друкувальної машинки (Courier), набори символів (Wingdings, Script, Sumbol). Але не слід використовувати в одному документі багато шрифтів – це погіршує візуальне сприйняття документа.

Розмір (або кегль) шрифту визначає величину символів тексту. Розмір  вимірюється  в  пунктах (позначення «пт»).  Пункт  —  це  друкарська  одиниця вимірювання,  вона  дорівнює  приблизно  0,35  мм.  Наприклад,  текст  розміром  12  пт  має  бути заввишки 2,8 мм (велика літера).