2. Теоретичне обґрунтування напрямків удосконалення управління

Теоретичне обґрунтування напрямків удосконалення управління (8-10с.) виконується на підставі одержаних результаті аналізу рівня управління (І розділ) і загальних теоретичних підходів до вирішуваної задачі з використанням літературних джерел. Так, якщо за результатами 1 розділу встановлено, що найгірше розвинутим процесом на підприємстві є маркетинг, то у цьому розділі необхідно встановити напрямки застосування і удосконалення маркетингу. Треба розкрити зміст маркетингової діяльності, структуру, процес, методи управління маркетингом і т.ін. Особливу увагу слід приділити тій функції управління (планування, організація, мотивація чи контроль), якість реалізації якої найнижча.

При написанні цього розділу бажано порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних. Текст доцільно ілюструвати графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо. Треба сформулювати власні висновки й обґрунтувати основні напрямки і заходи щодо вдосконалення управління конкретним бізнес-процесом.

3. Моделювання бізнес-процесів

Для поліпшення функціонування підприємства і підвищення дієвості управління потрібно змоделювати бізнес-процеси, що є в підприємстві, тобто визначити і охватити усі компоненти, необхідні для належного їх

функціонування.

Моделювання здійснюється за схемою, наведеною на рис. 4.

Р ис. 4. Алгоритм моделювання бізнес-процесу

На першому етапі наводиться текстовий опис того бізнес-процесу, який потребує удосконалень. Вказуються наступні його характеристики:

• повне найменування процесу (воно повинно бути коротким і за можливістю виражено віддієслівним іменником);

• визначення процесу (формулюровка, що розкриває сутність, основний зміст процесу);

• мета процесу (необхідний або бажаний результат процесу);

• власник процесу (особа, що відповідає за перспективне планування, ресурсне забезпечення і ефективність процесу);

• керівник процесу (особа, відповідальна за поточне планування і здійснення процесу);

• нормативи процесу (документація, що містить показники норм, відповідно до яких здійснюється процес);

• входи процесу (матеріальні і інформаційні потоки, що поступають зовні і потребують перетворення);

• виходи процесу (результати перетворень);

• ресурси (фінансові, технологічні, матеріальні, часові трудові, інформаційні).

На другому етапі визначаються операції, що представляються графічно у вигляді ланцюга з вказівкою “входів” і “виходів”. “Вихід” першої операції може служити “входом” до другої. Прикладами входів (виходів), пов’язаних з продукцією, є стандарт послуги, власне послуга, виконані технічні обслуговування, ремонти і ін.; пов’язаних з інформацією – вимоги до послуг, характеристики послуг, дані про працівників, їх потреби і ін. При цьому можливе декілька варіантів здійснення процесу, тобто деякі операції можуть виконуватись послідовно або паралельно. На цьому етапі треба навести всі можливі варіанти здійснення бізнес-процесу. За критерієм економічності (менший термін реалізації) обрати схему процесу.

Визначений бізнес-процес підлягає документуванню. Основною формою документа є процедура. В залежності від складності процес може бути документований однією чи декількома процедурами.

Документована процедура містить таблицю (карту) з основними характеристиками процесу, а також його алгоритм, в якому наводиться схема процесу, вказуються виконавці операцій, форма представлення виходів із операцій і необхідні посилання (табл.4).