Розділ 1 правомірна поведінка особи, її сутність, зміст

1.1. Правомірна поведінка, як вид правової поведінки особи

Право є важливим інститутом регламентації, розвитку й охорони суспільних відносин. Проте, самі ці відносини є продуктом життєдіяльності людей, їхньої поведінки в суспільстві. У суспільних науках є багато визначень поняття «поведінки» [1, с. 188].

Суб'єкти права щодня вступають у різні за своїм характером і змістом правовідносини, реалізують суб'єктивні права і обов'язки. Суспільство і держава зацікавлені в нормальному функціонуванні правових відносин, яке можливе у випадках дотримання, виконання і використання норм права. Норма права виступає еталоном для оцінки поведінки як правомірного чи як протиправного. Відображаючи важливість тих чи інших варіантів поведінки, в нормі права одні вчинки забороняються, інші, навпаки заохочуються, а треті - обмежуються. Такі різновиди поведінки носять назву правової поведінки, яка може бути правомірною і неправомірною (протиправною). Поведінка, що перебуває поза сферою правового регулювання, не може оцінюватися як правомірна або протиправна і не є правовою, воно байдуже для права і компетентних органів. Наприклад, податковим органам байдуже скільки разів платник податків вивчав приписи податкового законодавства, їх цікавить сам факт сплати податку.

Одним із факторів, який визначає місце і роль особистості в державно-організованому суспільстві, є її відношення до права, що знаходить свій вираз в її вольових, усвідомлених діях. Такими діями є правові вчинки  правомірні чи неправомірні. Підлягаючи впливу права, дієздатний суб'єкт свідомо співвідносить з правовими нормами всі свої поступки або виконує їхні приписи, чи діє всупереч їм. Така поведінка суб'єкта є правовою, оскільки вона врегульована нормами права.

……………………………..

Крім того, М. С. Кельман, О. Г. Мурашин окремо виділяють специфічні, юридичні ознаки, які характеризують її як правову, що визначається зв'язком поведінки з правом, правовим регулюванням, зокрема:

 правова регламентація;

 підконтрольність її державі;

 юридичні наслідки [14, с. 306-307].

Єдність думок з приводу ознак правової поведінки міститься в роботах Скакун О. Ф., Осауленко  А. О. А саме ознаками такої поведінки є:

1) соціальний характер - соціально корисна (правомірна поведінка) або соціально шкідлива (правопорушення), що впливає на розвиток суспільних відносин;

2) свідомо вольовий характер, залежить від психічних властивостей особи, здатності усвідомлено контролювати негативні емоційні вияви і стримувати їх зусиллями волі, керувати своїми вчинками, тобто юридично значуща поведінка є вольовою стороною правосвідомості, за допомогою якої здійснюється процес перенесення правових норм, що містяться в нормативно-правових актах, правових прецедентах, нормативних договорах та інших джерелах (формах) права, у реальну поведінку: правомірну, неправомірну (об'єктивно протиправне діяння, зловживання правом);

3) зовні вираження у дії чи бездіяльності, що піддається правовому регулюванню. Дія безпосередньо впливає на відносини між суб'єктами. Бездіяльність, як правило, є вербальною (словесною) і складається з різних висловлювань, суджень і оцінок, що виражають внутрішній стан суб'єкта;

4) регулювання юридичними нормами, що містяться в законодавчих і підзаконних актах і які або прямо описують умови й ознаки дії чи бездіяльності у правовій сфері, або передбачають будь-які заходи їх моделювання. Цим відрізняють юридично значущу поведінку від інших типів соціальної поведінки, що спостерігається у політичній, економічній та інших сферах;

5) поведінка підлягає юридичній оцінці (правовій кваліфікації) для визначення її відповідності (невідповідності) нормам права;

6) має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов'язана з: а) реалізацією суб'єктом своїх потреб та інтересів (їх задоволення, досягнення особистих цілей, певних втрат); б) реакцією держави на результати юридично значущої поведінки (стимулювання, охорона соціально корисних дій або вжиття заходів юридичної відповідальності за соціально шкідливі дії) [1, с. 186], [3, с. 454-455].

………………..

Специфіка правового поведінки відбивається в його ознаках:

по-перше, це соціально значуща і типова, свідомо-вольова поведінка, піддається як внутрішньому (з боку самого суб'єкта), так і зовнішньому (з боку органів, що представляють державу) контролю;

по-друге, це поведінка отримує державну оцінку і офіційне документальне закріплення в правових приписах, чітко і детально встановлюють межі забороненого і дозволений нього;

по-третє, воно тягне юридичні наслідки.

Основним різновидом правової поведінки є поведінка правомірна, тому що переважна більшість громадян і організацій у сфері права діють саме так.