- •1 Тяговий розрахунок автомобіля з механічною трансмісією
- •1.1 Зовнішня швидкісна характеристика двигуна
- •1.2 Передаточні числа трансмісії
- •1.2.1 Передаточне число головної передачі
- •1.2.2 Передаточні числа коробки передач, подільника, демультиплікатора, роздавальної коробки
- •1.2.3 Коректування передаточних чисел коробки передач
- •1.3 Тяговий баланс автомобіля
- •1.6 Характеристика розгону автомобіля
- •1.4 Динамічна характеристика автомобіля
- •1.5 Характеристика прискорень автомобіля
- •1.6.1 Час розгону автомобіля
- •1.6.2 Путь розгону автомобіля
- •1.7 Потужневий баланс автомобіля
- •2 Паливна економічність автомобіля
- •Література
1.6.1 Час розгону автомобіля
Для визначення
часу розгону автомобіля необхідно
користуватися методом графічного
інтегрування. Для цього відраховуються
значення величин зворотних прискорень
і заносяться у табл. 1.3, а потім будуються
криві змін вказаних величин у залежності
від швидкості руху (рис. 1.7), за допомогою
яких можна визначити час розгону у
будь-якому інтервалі швидкостей,
наприклад від
до
визначається площею, обмежуваної
відповідними ординатами, кривої величин
зворотних прискорень та віссю абсцис,
тобто
(1.37)
де
- масштаб, в якому викладена величина
;
- масштаб, в якому
відкладена швидкість
.
Для будування залежності часу розгону від швидкості всю площу під кривою для кожної передачі розбивають вертикальними лініями на ділянки. Ширина кожної ділянки визначає величину інтервалу швидкості, в якому буде вироблятися визначення часу розгону.
Чим менше буде кожний з цих інтервалів, тим точніше можна побудувати криву часу розгону. Для практичних розрахунків вибирають інтервал швидкості рівним 5 км/г або 10 км/г в залежності від величини максимальної швидкості. Тоді час розгону визначиться сумою площ виділених площадок, тобто
сек. – час розгону
автомобіля в інтервалі швидкостей від
до
;
- час розгону
автомобіля до швидкості
.
сек. - час розгону
автомобіля до швидкості
.
При розгоні
автомобіля з міста відлік ведеться від
швидкості, яка відповідає мінімальній
сталій частоті обертання колінчатого
валу двигуна
при повній подачі палива на першій (а
для деяких вантажних автомобілів в
добрих дорожніх умовах і максимальному
прискоренні – на другій) передачі. У
дійсності розгін автомобіля стає
практично невідчутним вже при
,
а збільшення площі під кривою
після досягнення цієї швидкості дуже
малим. Тому час розгону визначається
звичайно до швидкості на 5 – 10% менше
максимальної. Результати розрахунків
часу розгону до завданої швидкості
розгону автомобіля заносяться в табл.
1.4 і зображаються графічно (рис. 1.8).
Таблиця 1.4
Швидкість розгону, км/г |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
110 |
120 |
Час розгону, сек. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Путь розгону, м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Час, необхідний для рухання автомобіля з міста і розгін у процесі включення зчеплення залежить від умов руху і досвідченості водія, може бути приблизно підраховано, якщо задатися середнім прискоренням розгону рівним 0,15 ÷ 0,25 м/сек2
,
де
-
швидкість, відповідна мінімальній
частоті обертання колінчатого валу
двигуна.
У розрахунку не враховано також час необхідний на переключення передач, котрий визначається умовами руху та досвідченістю водія і для коробок передач з синхронізатором орієнтовано складає 0,5 – 1,5 сек.
