Класифікація за рівнем контролю ба

А. Оцінка поточного клінічного контролю БА (за останні 4 тижні)
Характеристика	Контрольований перебіг (все нижченаведене)	Частковий контроль (будь-яка ознака може відмічатися у будь-який тиждень)	Неконтрольований перебіг
Денні симптоми	Немає ( 2/тиждень)	> 2/тиждень	 3 ознак часткового контролю наявні у будь-який тиждень
Обмеження активності	Немає	Будь коли
Нічні симптоми / пробудження з приводу БА	Немає	Будь коли
Застосування бронхолітиків для зняття симптомів, за потребою	Немає ( 2 / тиждень)	> 2/тиждень
ФЗД (ПОШвид. або ОФВ1)	Нормальні показники	< 80 % належного або персонально кращого (якщо відомий)
Б. Оцінка майбутніх ризиків (ризиків загострень, нестабільності стану, швидкого погіршення функції легенів, побічних ефектів).
Ознаки, що асоціюються з підвищеним майбутнім ризиком небажаних явищ поганий контроль клінічних симптомів, часті загострення впродовж останнього року спостереження, потреба в реанімаційних заходах з приводу БА, низький ОФВ1, пасивне паління, високі дози протиастматичних препаратів.

Алгоритм дії установ, що надають первинну медичну допомогу

Первинна профілактика: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• виділення груп спостереження осіб, які належать до групи ризику розвитку БА;

• рекомендації щодо уникнення алергенів у групах ризику

• рекомендації щодо раціонального професійного відбору.

Діагностика: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• оцінка факторів ризику БА;

• збір анамнезу захворювання та анамнезу загострень (впродовж останніх 12 місяців);

• оцінка наявності та частоти виникнення типових скарг:

  • свистяче дихання;

  • приступи ядухи, переважно вночі;

  • відчуття скутості у грудній клітці;

  • кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні;

• об’єктивне клінічне дослідження;

• направлення на проведення спірометрії та тесту на зворотність бронхообструкції у відповідь на бронхолітик;

• призначення ранкової і вечірньої пікфлоуметрії для виявлення добової варіабельності ПОШвид.

Бажані:

• проведення теста контролю над астмою (Додаток № 2);

• направлення на загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням кількості еозинофілів;

• рентгенографія органів грудної клітини;

• направлення до алерголога (за необхідності).

А також:

• проведення диференційної діагностики;

• при зверненні хворого, який ще не отримує базисної протиастматичної терапії, або при оцінці відповіді на терапію встановлення ступеня тяжкості БА, згідно з відповідною класифікацією;

• визначення рівня контролю БА.

Немедикаментозне лікування: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• проведення освітніх заходів для пацієнтів з БА:

  • інструктаж з користування пікфлоуметрами та доставними пристроями та контроль техніки користування на кожному візиті;

  • поради з усунення контакту з факторами ризику захворювання;

  • рекомендації щодо відмови від паління;

Медикаментозне лікування: необхідні дії лікаря

NB! Для лікування астми використовуються:

• інгаляційні бронхолітики (короткої та тривалої дії),

• інгаляційні кортикостероїди,

• комбінації інгаляційних кортикостероїдів з бронхолітиками тривалої дії,

• модифікатори лейкотриєнів,

• системні глюкокортикостероїди,

• метилксантини пролонгованої дії.

NB! Препарати у інгаляторах мають перевагу над пероральними формами.

Обов’язкові:

• призначення інгаляційної терапії всім пацієнтам з БА, згідно з алгоритмом (Додаток 4).

NB! За наявності персистуючих симптомів обов’язкове призначення базисної терапії.

NB! У пацієнтів, яки не отримували базисну терапію, за наявності персистуючих симптомів лікування починається з Кроку 2, а при тяжкий неконтрольованій астмі – з Кроку 3.

• вибір інгалятору, якщо препарат доступний в пристроях різного типу, з урахуванням здатності пацієнта користуватись тим чи іншим типом інгалятора, його вибором (Додаток 3).

• при призначенні терапії СКС – моніторинг системних побічних ефектів (контроль АТ, рівня цукру крові, контроль маси тіла, тощо);

• запобіжне лікування остеопорозу при тривалому прийомі СКС.

Бажані:

• пероральні препарати додаються до попередньо призначеної інгаляційної терапії при недостатній її ефективності та при наявності показань;

• модифікатори лейкотриєнів призначають пацієнтам в якості альтернативного методу при легкій персистуючій БА та хворим із аспіриновою астмою.

Діагностика загострень БА: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• Визначення тяжкості загострення БА (Додаток 5) за результатами оцінки:

  • задухи;

  • здатності розмовляти;

  • ЧДР;

  • участі додаткової мускулатури у диханні;

  • хрипів;

  • ЧСС;

  • ПОШвид;

  • ОФВ₁;

  • SaO₂.

Лікування загострень БА: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• Визначення міста й тактики лікування хворого з загостренням БА:

  • в амбулаторних умовах (Додаток 6) лікуються легкі та помірної важкості загострення БА, якщо немає показань до госпіталізації;

  • госпіталізації (Додаток 7) підлягають хворі із загостренням БА, якщо є:

• важке загострення БА;

• небезпечні для життя ознаки;

• попереднє важке загострення БА в анамнезі;

• значуща супутня патологія;

• потреба в методах лікування, що недоступні в домашніх умовах;

• сумніви щодо оцінки пацієнтом власного стану;

• соціальні обставини

Вторинна профілактика БА: необхідні дії лікаря

Бажані:

• протигрипозна вакцинація має пропонуватися усім пацієнтам з БА, згідно з рекомендаціями МОЗ України;

Подальше спостереження та реабілітація: необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

• розробка письмових індивідуальних планів самоведення пацієнта, що включають:

  • регулярний прийом базисних препаратів;

  • застосування бронходилататорів для зменшення обструкції;

  • тимчасове призначення/збільшення дози ІКС при збільшенні симптомів (за відсутністю протипоказань);

  • раннє звернення за невідкладною допомогою при погіршенні перебігу БА.

NB! Необхідно контролювати правильне використання лікарських засобів пацієнтом в процесі самоведення.

NB! Пацієнти, які отримали схеми самоведення, повинні бути попереджені, що у разі відсутності ефекту від їх застосування, необхідно звертатися до професійних медичних працівників.

Бажані:

• огляд пацієнтів легкого або середнього ступеня важкості БА один раз на рік, або частіше, якщо необхідно;

• огляд вперше виявлених пацієнтів, або пацієнтів з тяжким перебігом БА не менше двох разів на рік;

• одержання письмових індивідуальних планів дій, розроблених клініцистами, які мають досвід у лікуванні астми, для пацієнтів, що були госпіталізовані внаслідок загострення БА.