- •Структура уроку
- •Хід уроку
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
- •Вивчення нового матеріалу
- •1. Загальна характеристика адміністративного права.
- •2. Суб’єкти адміністративного права.
- •3. Державна служба.
- •4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
- •5. Підстави адміністративної відповідальності.
- •6. Адміністративні стягнення.
- •7. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
- •IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
- •V. Підсумки уроку.
- •VI. Домашнє завдання.
5. Підстави адміністративної відповідальності.
Розповідь учителя
Адміністративна відповідальність виступає одним із видів юридичної відповідальності. Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, і характеризується застосуванням до винної особи адміністративного стягнення: попередження, штрафу, вилучення, конфіскації предметів, що використовувалися для вчинення правопорушення, позбавлення спеціальних прав, виправних робіт, адміністративного арешту.
Адміністративна відповідальність є інститутом адміністративного права. Це обов’язок особи, яка скоїла адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії в межах установленого законом стягнення.
Адміністративне стягнення згідно з чинним законодавством діє протягом року з моменту його застосування. Заходи адміністративної відповідальності застосовуються відповідно до законодавства.
Необхідною підставою для застосування адміністративної відповідальності є наявність адміністративного правопорушення, а заходом впливу має бути адміністративне стягнення.
6. Адміністративні стягнення.
Розповідь учителя
Правовим наслідком адміністративного правопорушення, мірою відповідальності за скоєне є адміністративне стягнення. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі поваги до закону і права, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавленні або обмеженні певних прав, благ. Перелік адміністративних стягнень у напрямку зростання суворості подається у статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
попередження;
штраф;
оплатне вилучення предмета, який став знаряддям учинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;
конфіскація такого предмета або грошей, отриманих унаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
позбавлення спеціального права, наданого певному громадянинові;
виправні роботи;
адміністративний арешт.
Крім цих стягнень, до іноземних громадян і осіб без громадянства, у разі грубого порушення ними правопорядку, може застосовуватися адміністративне видворення за межі України.
Адміністративні стягнення поділяються на основні і додаткові. Основні стягнення можуть накладатися лише самостійно, забороняється накладати за одне правопорушення два або більше основних стягнень. Як основні можуть застосовуватися всі перелічені вище адміністративні стягнення. Два з них — оплатне вилучення та конфіскація — можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові. Наприклад, до попередження може бути приєднано додаткове стягнення, якщо воно передбачене санкцією відповідної статті. Так, за участь в азартних іграх Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена можливість застосування попередження з конфіскацією гральних приладь, а також грошей, речей та інших цінностей, які були ставкою в грі.
Найсуворішим адміністративним стягненням є адміністративний арешт. Застосування адміністративного арешту передбачено за найсерйозніші проступки, які межують зі злочинами (розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у громадських місцях у стані алкогольного сп’яніння, дрібне хуліганство, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, виявлення неповаги до суду тощо).
Адміністративний арешт призначається тільки судом на термін до 15 діб. Адміністративний арешт не може застосовуватися до ряду осіб: до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, неповнолітніх, інвалідів І та II груп, а також до військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.
