27. Державні службовці та їх класифікація.

Державний службовець (в Україні) — громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу

класифікації, яка поділяє їх на:

— представників влади;

— посадових осіб;

— допоміжно-технічний або обслуговуючий персонал.

Для управлінських цілей частіше за все використовується функціональна класифікація, згідно з якою прийнято виділяти три категорії працівників:

керівників:

вищої ланки;

середньої ланки;

низової ланки.

спеціалістів:

особи, які приймають і виконують управлінські рішення в рамках функціональних обов'язків у сфері зовнішнього управління;

особи, зайняті переважно або виключно оперуванням інформацією, підготовкою управлінських рішень і перевіркою їх виконання;

спеціалісти у вузькому розумінні цього слова, наприклад, особи, які виконують машинну обробку інформації, експерти тощо.

допоміжний склад.

Існує класифікація державних службовців також за видами служби, на якій вони перебувають:

звичайна (цивільна) служба;

спеціальна (мілітаризована) служба

28. Проходження державної служби.

Проходження державної служби - процес діяльності держав­ного службовця на посадах, які він обіймає починаючи від мо­менту складання присяги державного службовця та завершу­ючи припиненням державної служби.

Основними процедурами на стадії прийняття на державну служ­бу є:

прийняття керівником органу рішення щодо проведення кон­курсу на заміщення вакантної посади;

проведення конкурсу зі складанням іспиту;

видання наказу чи розпорядження про прийняття особи на посаду державного службовця;

прийняття присяги державного службовця;

присвоєння відповідного рангу державного службовця в ме­жах відповідної категорії.

Слід зазначити, що лише на посади третьої - сьомої категорій прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця. Саме кон­курс є прямим свідченням утілення в життя конституційного принципу рівного доступу громадян до державної служби. Можна виснувати, що конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця - це своєрідне змагання, за підсумками якого кращий претендент отримує посаду державного службовця.

До участі в конкурсі не допускаються особи, які:

досягли встановленого законодавством граничного віку пе­ребування на державній службі;

визнані в установленому порядку недієздатними;

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади дер­жавного службовця;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпоряд­ковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками;

позбавлені права обіймати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін.

Конкурс проводиться поетапно, при цьому основними ета­пами є:

публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації. Державний орган, у якому проводиться конкурс, зо­бов'язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та дове­сти його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс;

прийом документів від осіб, які бажають узяти участь у кон­курсі, та їх попередній розгляд на відповідність установленим ква­ліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

проведення іспиту та відбір кандидатів

Припинення служби - процес завершення державної служби, що зумовлює втрату статусу державного службовця

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в разі

порушення умов реалізації права на державну службу,

недотримання пов'язаних із проходженням державної служ­би вимог (корупційні дії, участь у страйках та ш ),

досягнення державним службовцем граничного віку прохо­дження державної служби,

відставки державних службовців, які обіймають посади першої або другої категорії,

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (недіє­здатність, судимість, несумісна із зайняттям посади, наявність близьких родичів серед керівників),

відмови державного службовця від прийняття або порушен­ня присяги,

неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів