Абсцеси і флегмони привушно-жувальної ділянки

Часто локалізація флегмон і абсцесів у привушно-жувальній ділянці поясню­ється тим, що інфекційно-запальний процес може поширюватись сюди як з вог­нищ одонтогенної інфекції в ділянці зубів, так і лімфогенно з вогнищ одонтоген-ної інфекції в ділянці верхніх молярів (рис.2).

Клінічна картина при ізольованому ураженні привушно-жувальної ділянки багато в чому визначається локалізацією інфекційно-запального процесу.

При поверхневому розташуванні інфекційного вогнища хворі скаржаться на біль в привушно-жувальній ділянці, що посилюється при широкому відкриванні рота. Загальний стан хворого при цьому залишається задовільним.

Обличчя асиметричне за рахунок припухлості в привушно-жувальній ділянці. Особливо це виражено при поширенні процесу над привушно-жувальною фасці­єю. В цих випадках шкіра над припухлістю напружена, гіперемійована. Пальпа­ція болюча. При локалізації інфекційного процесу під привушно-жувальною фас­цією припухлість, гіперемія шкірних покривів виражена слабше, а больовий синдром інтенсивніше. Відкриття рота дещо обмежене.

Оперативний доступ при розтині поверхневих флегмон і абсцесів вибирають з врахуванням локалізації інфекційно-запального процесу. При ураженні верхніх відді­лів цієї ділянки розріз шкіри проводять через центр запального інфільтрату, паралель­но ходу гілок лицевого нерва. Довжина розрізу залежить від величини інфільтрату. На всю довжину шкірного розрізу розсікають підшкірну клітковину і навколовушно-жу-вальну фасцію, оскільки лицевий нерв проходить під фасцією. Потім, щоб не пошко­дити лицевий нерв, тканини розшаровують кровоспинним затискачем і просувають до центру інфільтрату. Після евакуації гною в рану вводять дренаж

.

З 4

Рис. 2. Одонтогенні абсцеси і флегмони привушно-жувальної ділянки:

/ — флегмона в ділянці жувального м 'яза; 2 - флегмона привушно-жувальної ділянки; 3 - розмі­щення гнійного вогнища у привушно-жувальній ділянці (схема); 4 — напрямок позаротовогорозти­ну для розкриття гнійного вогнища привушно-жувальної ділянки (схема).

При локалізації запального процесу в нижніх відділах привушно-жувальної ділянки розріз шкіри довжиною близько 5-6 см проводять вздовж краю нижньої щелепи, відступивши від нього донизу 1 -1,5 см. Розшаровуючи тканини, проника­ють вгору до краю нижньої щелепи і далі в клітковину над привушно-жувальною фасцією. Потім над зондом Кохера розсікають цю фасцію в горизонтальному на­прямі і проникають під неї, досягаючи центру інфекційного процесу.

Глибокі флегмони і абсцеси привушно-жувальної ділянки характеризуються силь­ним болем і різко вираженим зведенням щелепи за рахунок контрактури жувального м'яза. Зовнішні ознаки запалення виражені слабо. Помітна помірна асиметрія обличчі? за рахунок невеликої припухлості відповідно проекції жувального м'яза. Шкіра нал припухлістю рухома, колір її не змінений. При огляді з боку порожнини рота відміча­ється набрякла, гіперемійована слизова оболонка заднього відділу щоки із відбитками на ній зубів. Жувальний м'яз напружений, пальпація його переднього краю болюча.

Оперативний доступ. Проводять розріз шкіри довжиною 5-6 см, огинаючи кут нижньої щелепи. По всій довжині шкірного розрізу розсікають підшкірну кліт­ковину і по зовнішній поверхні підшкірного м'яза досягають нижнього краю ще­лепи в ділянці кута. Пересікають сухожилок жувального м'яза і, відшарувавши м'яз від кістки распатором, проникають в піджувальний простір. Вводять дренаж.

Абсцеси і флегмони підскроневої та крилоподібно-піднебінної ямок

Як відомо, підскронева ямка переходить в крилоподібно-піднебінну ямку. Анато­мічних утворів, які б розділяли дані простори, немає. В практиці частіше зустрічаєть­ся одночасне втягнення в запальний процес як підскроневої, так і крилоподібно-під-небінноїямки. Однією з причин розвитку флегмон і абсцесів цієї локалізації є інфіковані гематоми, які виникають при проведенні так званої туберальної анестезії.

Клінічна картина. При ізольованих флегмонах і абсцесах підскроневої і крило­подібно-піднебінної ямок хворі скаржаться на сильний пульсуючий біль у спокої, який може іррадіювати в скроневу ділянку, око. Сон порушений. Стан хворого середньої важкості, а інколи — важкий. Глибока локалізація інфекційно-запального процесу визначає бідність зовнішніх проявів запалення. Є асиметрія обличчя за рахунок помі­рно вираженої припухлості тканин нижнього відділу скроневої ділянки, інколи на­брякає нижня повіка. Шкіра над припухлістю рухома, колір її не змінений. Пальпація нижніх відділів скроневої ділянки викликає помірну болючість. При обстежені вияв­ляється болючий інфільтрат в задньому відділі рота, що розповсюджується на горб верхньої щелепи. Слизова оболонка, що його покриває, набрякла, гіперемійована. Відкриття рота утруднене (в основному через біль). В зв'язку з розповсюдженням процесу на латеральний крилоподібний м'яз, обмежена амплітуда бокових рухів ни­жньої щелепи, особливо в здоровий бік. Дня флегмони цієї локалізації характерна невідповідність між місцевими ознаками захворювання і вираженою запальною реа­кцією, яка проявляється лихоманкою, змінами лейкоцитарної формули, збільшенням ШОЕ, появою С-реактивного білка в значній кількості (рис. 3).

4 5

Рис. 3. Одонтогенні абсцеси і флегмони позаду верхньої щелепи, підскроневої ямки, крилоподібно-піднебінної ямки:

1- абсцес позаду горба верхньої щелепи; 2 -розповсюдження гнійного процесу в підскро­неву і крилоподібно-піднебінну ямки: 3 - флегмона підскроневої і крилоподібно-піднебінної ямки; 4 - внутрішньоротовип розріз для розкриття гнійного вогнища позаду верхньої ще­лепи; 5 - внутрішньоротовий (А) і позаротовий (Б) розрізи і дренування гнійного вогнища три флегмоні підскроневої і крилоподібно-піднебінної ямок.ч

Оперативний доступ при ізульованомупошкодженні підскроневої і крилопо дібно-піднебінної ямок внутрішньоротовий. Розріз слизової оболонки довжиною 2-2,5 см проводять по передній складці заднього відділу присінка рота. Потім, розсуваючи тканини, проникають вздовж поверхні кістки за горб верхньої щеле­пи, тобто в підскроневу і крилоподібно-піднебінну ямки. Після евакуації гною в рану вводять стрічковий дренаж з поліетилену або рукавичної гуми.

Прогноз при флегмонах підскроневої та крилоподібно-піднебінної ямок досить серйозний. При наявності ознак прогресуючого розвитку інфекційно-запального про­цесу доцільне проведення регіонарної інфузії антибіотиків з антикоагулянтами.