Оцінювання ебп
Для управління певним явищем чи станом, в тому числі ЕБП, необхідно провести його оцінювання.
Для визначення кількісного рівня ЕБ використовують кілька підходів:
індикаторний – полягає у встановленні рівня ЕБ за допомогою оцінювання ефективності використання ресурсів в результаті порівняння фактичних показників діяльності з індикаторами, що виступають пороговим значенням цих показників. Проте, при неточному визначенні значень індикаторів рівень безпеки буде визначено неправильно;
ресурсно-функціональний – визначення рівня ЕБ ототожнюється з аналізом стану фінансово-господарської діяльності і аналізом ефективності використання ресурсів підприємства;
програмно-цільовий – базується на інтегруванні показників, які визначають рівень ЕБП. При використанні цього підходу необхідно приділити увагу відбору показників та визначенню методів інтегрування.
Критерій – міра оцінювання, кількісний показник, що використовується з однією з умов або їх поєднання: =, <, >, max, min.
При оцінці ЕБ використовують такі методи наукового дослідження:
експертна оцінка;
моніторинг соціально-економічних показників;
аналіз і обробка сценаріїв розвитку події;
теоретико-ігрові методи;
екстраполяція;
оптимізація;
багатовимірний статистичний аналіз;
економіко-математичне моделювання;
маркетингові методи;
інтегральна оцінка ризику;
оцінка ефективності захисних заходів;
кореляційний аналіз і т.д.
Сьогодні можна ідентифікувати кілька основних підходів до оцінки стану ЕБ, які передбачають використання:
інтегрального показника рівня ЕБП як функції від основних показників діяльності підприємства;
показника прибутку як передумови для забезпечення захисту від загроз і критерію оцінки рівня ЕБ;
сукупного критерію, що визначається на підставі думок кваліфікованих експертів за частковими функціональними категоріями ЕБП;
системи показників, які характеризують стан складових ЕБ з виділенням головного показника у формі обсягу та якості прибутку;
індикаторі ЕБ з їх поділом на 2 групи – критеріальних та аналітико-інформаційних.
Тема 2: Cтруктура та система ебп
ЕБ на рівні держави та регіону
Система ЕБП
Структура ЕБП
ЕБ на рівні держави та регіону
ЕБ держави – такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний соціально орієнтований розвиток країни в цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів.
До кола життєво важливих економічних інтересів держави належить:
забезпечення її економічного суверенітету;
побудова правового демократичного механізму державного регулювання економіки;
економічне відродження держави та поліпшення добробуту її народу;
розвиток міжнародних економічних відносин.
Наказом Міністерства економіки від 2.03.2007 №60 затверджено методику розрахунку рівня ЕБ України, згідно якої її складовими є:
макроекономічна безпека – стан економіки, при якому досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій;
фінансова безпека – такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, що характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатністю забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи.
Фінансова безпека поділяється на такі складові:
бюджетна – стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного і місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;
валютна – такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, припливу інвестицій, інтеграції в світову економічну систему, а також захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;
грошово-кредитна безпека – такий стан грошово-кредитної системи, що характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення доходів населення;
боргова безпека – такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування і ефективності використання внутрішніх та зовнішніх запозичень, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;
безпека страхового ринку – такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки клієнтів;
безпека фондового ринку – оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан його учасників.
зовнішньоекономічна безпека – такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішньоекономічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці;
інвестиційна безпека – такий рівень національних та іноземних інвестицій, який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку, належний рівень фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів;
науково-технологічна безпека – такий стан науково-технічного та виробничого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоздатності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів;
енергетична безпека – такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів в енергетичній сфері від наявних та потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійності функціонування економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного стану;
соціальна безпека – стан розвитку держави, при якому вона здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу зовнішніх та внутрішніх загроз;
демографічна безпека – такий стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства і особистості відповідно до конституційних прав громадян;
продовольча безпека – рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток населення, сім’ї та окремих осіб;
виробнича – рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатен забезпечити розширене відтворення та зростання економіки.
Складові ЕБ держави відрізняються на регіональному рівні, зокрема можна виділити такі рівні стану економічної захищеності регіону:
ЕБ регіону – стійкість, здатність до розвитку, зовнішньоекономічна відкритість, захищеність від потенційних конфліктів;
економічний ризик регіону – існування можливості зниження стійкості та здатності до розвитку та потенційно можливе зниження зовнішньоекономічної відкритості;
економічна загроза регіону – порушення стабільності, здатності до розвитку, зниження зовнішньоекономічної активності та відкритості, ескалація конфліктів;
економічна небезпека регіону – відсутність стійкості, нездатність до розвитку, зовнішньоекономічна ізольованість та загострення конфліктності.
Система ЕБП
Система ЕБП – комплекс організаційно-управлінських режимних, технічних, профілактичних та пропагандистських заходів, спрямованих на кількісну реалізацію захисту підприємства від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Головна мета формування системи ЕБП – гарантування стабільного та ефективного функціонування і високий потенціал розвитку в майбутньому відповідно до розробленої концепції.
Система ЕБП включає такі складові:
фінансова – забезпечення фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності підприємства;
ринкова – довгострокове забезпечення прибуткової діяльності, конкурентоспроможності підприємства та його продукції;
правова – елемент системи забезпечення ЕБП, метою його є захист інтересів в системі судочинства та юриспруденції;
кадрова – забезпечення ефективної структури персоналу підприємства, підтримання високих професійних моральних та дисциплінарних характеристик трудових ресурсів;
інтелектуальна – система забезпечення високого інтелектуального потенціалу підприємства, включаючи підбір персоналу, підвищення його кваліфікації, постійне підвищення технічного рівня виробництва;
інтерфейсна – надійність взаємозв’язків з економічними контрагентами підприємства (споживачі, постачальники, банки та фінансові установи, державні органи, громадські організації);
інформаційна – полягає у захисті конфіденційної інформації, комерційної таємниці, технологічних таємниць та розробок;
технологічна – забезпечення надійності виробничого процесу та захисту від аварій та зупинок виробництва;
екологічна – система захисту навколишнього середовища від впливів з боку підприємства, а також система захисту підприємства від екологічних загроз;
силова – підсистема ЕБП, що включає внутрішню службу безпеки та службу охорони.
Структура ЕБП
Забезпечення захисту системи підприємства від внутрішніх та зовнішніх загроз забезпечується використанням системи засобів (інструментів, важелів, які в своїй сукупності формують структуру ЕБП).
Можна виокремити такі засоби:
технічні – охоронно-пожежні системи, відео та радіо апаратура, засоби виявлення вибухових приладів, бронежилети, паркани;
організаційні – спеціалізовані організаційно-структурні формування, що забезпечують безпеку (служба охорони праці, служба безпеки);
інформаційні – програмне забезпечення, друкована та відео продукція з питань забезпечення охорони конфіденційної інформації;
фінансові – інвестування достатніх фінансових коштів і підтримка ЕБП;
правові – не лише дотримання законодавства країни, але і розробка власних внутрішніх юридичних документів;
кадрові – забезпечення кадрами, які займаються питаннями ЕБП.