- •Тема 1. Предмет, структура, зміст та мета курсу
- •1.2 Законодавство України про охорону праці
- •1.3 Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •1.4 Принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні
- •1.5 Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.6 Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.7 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.8 Загальні гарантії прав на охорону праці
- •1.9 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.10 Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.11 Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •1.12 Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1.13 Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •1.14 Відшкодування шкоди у разі
- •Тема2. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною пpaцi
- •2.1 Розслідування та облік нещасних випадків
- •Тема 3. Організація охорони праці на підприємстві, обов‘язки роботодавця та служби охорони праці
- •3.1 Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •3.2 Фінансування охорони праці
- •3.3 Система управління охороною праці
- •Тема4. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •Тема 5. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санаторії
- •5.1.Аналіз умов праці
- •5.2 Загальна характеристика повітряного середовища та вплив його на працездатність людини
- •5.3 Нормування параметрів метеорологічних умов робочої зони
- •5.4 Іоний склад повітря і вплив на життєдіяльність людини
- •5.5 Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •5.6 Нормування шкідливих речовин
- •5.7 Нормалізація параметрів повітряного середовища
- •5.8 Вентиляція виробничих приміщень
- •5.9 Основні вимоги до систем вентиляції
- •5.10 Конденцювання повітря
- •Тема 6. Освітлення виробничих приміщень
- •6.1 Основні світлотехнічні поняття та одиниці. Види виробничого освітлення (до теми №6)
- •6.2 Системи, джерела світла, світильники та нормування штучного освітлення
- •6.3 Системи та нормування природного освітлення
- •Тема 7. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •7.1 Дія шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на людину.
- •7.2 Загальні положення нормування шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації на виробництві
- •7.3 Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку на виробництві
- •7.4 Захист від вібрації. Фізичні характеристики вібрації.
- •7.5 Нормування вібрації
- •7.6 Заходи та засоби захисту від вібрації
- •7.7 Іонізуючі випромінювання( до теми 8)
- •7.8 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •7.9 Нормування іонізуючих випромінювань
- •7.10 Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.11 Лазерне випромінювання
- •Тема 8. Способи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Організаційно-технічні
- •Тема 9. Основи виробничої безпеки.Загальні вимоги безпеки
- •9.1 Безпечність технологічного обладнання
- •9.2 Безпечність технологічного процесу
- •9.3 Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
7.9 Нормування іонізуючих випромінювань
Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Згідно з цим нормативним документом визначені наступні категорії опромінювання осіб:
категорія А – особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
категорія Б – обмежена часина населення (особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, але за умови проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню);
категорія В – населення області, країни.
За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів (тканини) організму, опромінення яких спричиняє найбільшу шкоду здоров`ю людини:
І – все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;
ІІ – щитовидна залоза, м’язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока;
ІІІ – кісткова тканина, шкіра, кисті, передпліччя, лидки, стопи.
Залежно від групи критичних органів для осіб категорії А встановлено гранично допустиму дозу (ГДД) за рік, а для осіб категорії Б – границю дози (ГД) за рік.
Дози опромінення для різних груп
критичних органів осіб категорії А та Б мЗв/рік
Група критичних органів |
Гранично допустима доза для осіб категорії А |
Границя дози для осіб категорії Б |
І ІІ ІІІ |
50 150 300 |
5 15 30 |
Еквівалентна доза Н накопичення в критичному органі за час Т (років) від початку професійної роботи, не повинна перевищувати значень, що визначаються за формулою:
Для населення (категорії В) доза опромінення не регламентується , оскільки передбачається, що їх опромінення відбувається в основному за рахунок природного фону та рентгенодіагностики, дози яких незначні і не можуть викликати в організмі відчутних несприятливих змін.
7.10 Захист від іонізуючих випромінювань
Організаційні заходи. Приміщення які призначенні для роботи з радіоактивними ізотопами повинні бути ізольовані від інших і мати спеціальне оброблення стін, стелі, підлоги. Відкриті джерела випромінювання і всі предмети, які опромінюються повинні знаходитись в обмеженій зоні, перебування в якій персоналу дозволяється в окремих випадках, та й то короткочасно. На контейнерах, устаткуванні, дверях приміщень та інших об’єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки.
На підприємствах складаються та затверджуються інструкції з охорони праці Для проведення робіт необхідно, за можливістю, вибирати якнайменшу достатню кількість ізотопів («захист кількістю»). Застосування приладів більшої точності дає можливість використовувати ізотопи, з меншою активністю («захист якістю»). Необхідно також організувати дозиметричний контроль та своєчасне збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах.
До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше 5-кратним повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни.
До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів паці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.
Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом:
зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини («захист кількістю»);
збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником («захист відстанню»);
зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання («захист часом»);
встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрану («захист екраном»).
При роботі з радіоактивними речовинами важливе значення має застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які запобігають потраплянню радіоактивних забруднень на шкіру та всередину організму, а також захищають від альфа - та при можливості, від бета-випромінювань.
До ЗІЗ від іонізуючих випромінювань належать: халати, костюми, пневмокостюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли засоби захисту органів дихання та ін. Застосування тих чи інших ЗІЗ залежить від виду і класу робіт. Так при ремонтних і аварійних роботах застосовуються ЗІЗ короткочасного використання – ізолювальні костюми (пневмокостюми) шлангові чи з автономним джерелом живлення повітрям.
