2.1. Підрахунок обсягів тіньової економіки.

Значні обсяги тіньової економіки зменшують надійність офіційної статистики (рівень безробіття, доходи, видатки), тому, програми та окремі заходи з боку влади, побудовані на таких хибних даних можуть не мати високої ефективності або втратити її взагалі.

З усіх сторін виходить, що влада повинна боротися з "тінню", а для цього потрібно хоча б точно оцінювати рівень цього негативного явища.

Розрахунок розміру тіньової економіки є важливим для правильного планування економічної політики, тому в багатьох країнах державні служби намагаються його робити.

В Україні таке дослідження проводить Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Його оцінка є досить консервативною - так, згідно з нею у 2011 році тіньовий ВВП дорівнював близько 36% від офіційного показника.

У 2008 році вона різко виросла у порівнянні з 2007роком - з 46,8% від офіційного ВВП до 56.8%. 2009 рік продовжив цю тенденцію: тінь виросла до 65,2%.

Після цього протягом двох років відбувається її поступове зниження і в 2011 рівень тінізації складає близько 60,2% від офіційного ВВП, тобто більше третини всієї економіки.

Хоча підрахунок обсягів тіньової економіки є непростим завданням, оскільки, тіньові дільці не зацікавлені у декларуванні власних доходів, а держава, що уражена корупцією, не має бажання витягати їх з тіні, при цьому існують ефективні методи оцінки, які спираються на дані про витрати робочої сили, обсяги готівки, електроенергії, вантажоперевезень тощо.

Декілька останніх досліджень засвідчують, що країни із складним регуляторним полем мають значну за обсягами тіньову економіку. Так, експерти, що проаналізували стан справ у 84 країнах з перехідною економікою, стверджують, що підвищення на один пункт індексу, який оцінює жорсткість регуляторної політики у тій чи іншій країні, призводить до 10-відсоткового збільшення обсягу тіньової економіки.

Спробуємо застосувати це припущення для України. Індекс свободи українського бізнесу 2002 року за даними Нeritage становив 55 а у 2007 році - 44 (погіршення  на 11 пунктів індексу).

ВВП України у 2002р. дорівнював 229 мільярдів доларів. Якщо припустити, що обсяг тіньової економіки у цей рік становив 45% від ВВП, використовуючи дані Мінекономіки, які на цю дату приблизно співпадають з міжнародною оцінкою, ми отримуємо 103 мільярди доларів.

Негативний вплив від погіршення регуляторного середовища з 2002 по 2007 роки, як було зазначено, становить 11 пунктів і дає зростання на 110% для обсягу тіньового сектору. Використовуючи ці дані, визначаємо, що 2007 року обсяг тіньової економіки становив приблизно 216 мільярдів доларів і, відповідно, 60,2% ВВП України (2007 року ВВП України становив 359 мільярдів доларів).

Дослідження професора Фрідриха Шнайдера (університет Лінц, Австрія), яке було проведено 2007 року з використанням методів DYMIMIC та Оцінки грошового обігу, свідчать, що Україна 2004 року мала тіньову економіку в обсязі 54,9%, а у 2005 - 55,3% ВВП. Тому, оцінка у 60% ВВП для 2007 року, що наведена вище, не виглядає фантастичною [17].

Також, приймаючи за серйозний фактор впливу на тіньовий сектор як рівень готівки поза банками в Україні, отримуємо додатковий аргумент для підтвердження гіпотези про зростання "тіні". (див. додаток 3)

Суттєве зростання цього показника, як свідчать дані НБУ, відбулося у 2007 та 2008 роках. Так, 2008 року, у порівнянні з 2005 роком готівка поза банками в Україні збільшилась у 3,1 рази! І не потрібно багато розповідати про те, на що витрачається готівка в нашій корупційній країні.

Високий рівень тінізації української економіки підтверджується також показником обсягу використання готівки у розрахунках. Серед східноєвропейських країн Україна посідає перше місце за обсягом готівки в обігу щодо ВВП. (див. додаток 4)

Аналогічна ситуація стосовно рівня тіньового сектору спостерігається на теренах колишнього Радянського Союзу. Так, за розрахунками Шнайдера  у 2005 році цей показник у Азербайджані становив 59,4% від ВВП, Вірменії - 47,6%, Білорусі - 50,8%, Казахстані 44,6%, Киргизії - 40,6%, Молдові 49,1%, Росії - 47,3%.

До речі, і офіційна статистика може запропонувати багато цікавих цифр щодо масштабів фінансових потоків, які проходять поза бюджетом України.

За даними НБУ, сальдо купівлі готівкової іноземної валюти фізичними особами сягнуло 25,6 мільярда доларів. Це лише обсяг валюти, придбаної за гривню. Для об'єктивнішої картини слід враховувати ще й поточні трансферти заробітчан, які складають 3 мільярди доларів щорічно. (див. додаток 5). За неофіційною інформацією, частина цієї іноземної готівки згодом покидає країну. У зв'язку з цим офіційна статистика не дає повної оцінки кількості доларів на руках.

Імовірно, загальна сума накопичених готівкових доларів населенням перевищує обсяг валютних резервів країни, котрих залишилося близько 14 мільярдів доларів, якщо не враховувати кредит МВФ, який треба повертати у 2012-2013 роках.

Проблема тіньової економіки та корупції в Україні, скоріше за все, вже не є якимось тимчасовим негараздом, скоріше - це вагома частка системи державного управління, без якої навряд чи буде існувати офіційна економіка держави. Тому обрахування показників до 30-відсоткового критичного рівня виглядає як намагання приховати поганий діагноз

Наведений приклад пострадянських країн - це також свідчення того, що Україна, з її рівнем корупції, навряд чи змогла відірватися від свої сусідів на 15% чи 20% і досягнути такого показника, як оприлюднює Мінекономіки.

При цьому Україна, здається, бореться на державному рівні з тінізацією всіма доступними методами. Щороку зростає кількість представників державного апарату управління. На кінець 2008 року у цьому секторі працювало 626,9 тисячі осіб, що на 10% більше, ніж у 2005 році [18].

Середня заплата у даному сегменті начебто невисока: 2 512 гривень, і все ж вона вища, ніж в середньому в Україні. Її ріст не поступався середньому росту номінальної зарплати в Україні за останні роки. (див. додаток 6)

Основними сферами, де тіньова економіка в нашій країні мала найбільше поширення за даними Мінекономіки у 2007 році були:

- сільське господарство (48,7% від валової доданої вартості (ВДВ) галузі);

- будівництво (35% ВДВ) за рахунок корупційних та непрозорих схем розподілу земельних ділянок під будівництво, зростання цін на будівельні матеріали, наявність значної кількості фірм-посередників);

- видобування вуглеводів (33%);

- деревообробка (28%);

- сфера діяльності з нерухомістю (26%);

- торгівля автомобілями (19%);

- легка промисловість (19%);

- нафтопереробна (19%);

- рибна промисловість (18%);

- хімічна (18%);

- оптова торгівля (13%).

По результатам дослідження проведеним Газетою «ДЕЛО» в 2009 р. об’єм тіньової економіки перебільшить 400 млрд. грн.

Частка тіні в вітчизняній економіці становить 45,4 % від розміру офіційного ВВП. Такі результати показала експертна оцінка, проведена «ДЕЛОМ» [8].

По результатам дослідження були визначені інші параметри прихованої української економіки. Деякі з них мають особливу цінність, так як до цього не публікувались.

Ось яку інформацію про приховану частину економіки газета вперше опублікувала:

- самим тіньовим сектором української економіки серед легальних видів діяльності, виявилась торгівля – рівень тінізації тут досягає 50 % від розміру офіційного ВВП, сформованого в цьому секторі. Офіційно працівники прилавка і кассового апарата створили за перші 6 місяців 2009 р. 64 млрд. грн. добавленої вартості (ВВП), відповідно, продавці принесли тіньовій економіці України близько 32 млрд. грн..

- слідуючим по рівню тінізації йдуть сектори будівництва і торгівлі нерухомостю. Там в тіні 37 % діяльності. В грошовому вираженні це біля 7,4 млрд. грн.

- третє і четверте місце по непрозорості посідають фінансовий сектор і сільське господарство. В цих галузях приховано 27 % діяльності. Однак в абсолютних цифрах фінансисти набагато випереджують аграріїв. Перші принесли в тіньовий ВВП за перше півріччя 10 млрд. грн., тоді як другі- тільки 4,4 млрд.грн.

- на п’ятому місці переробна промисловість – в тіні знаходиться більше п’ятої частини від офіційного ВВП, виробленим цим сектором. А так як це найбільший сектор української економіки (18,6 в структурі ВВП), то і його вклад в тінь також значний – 16,3 млрд. грн.

Торгівля виявилась беззаперечним по ступені непрозорості. Загальний торговий оборот в Україні в 2008 р. перебільшив 1,3 трлн. грн. Із цієї суми біля 80 % прийшлось на оптовий товарооборот. Цьому сегменту торгівлі експерти не схильні приписувати надмірну тінізацію, її частка не сильно відрізняється від рівня тіні в інших галузях української економіки.

Зовсім по-іншому виглядає ситуація в роздрібній торгівлі. Її об’єм за перші 10 місяців 2009 р. склав 362,3 млрд. грн.

Основний вклад в тінізацію цього сегменту вносить так звана «базарна економіка». Оборот більше ніж 2,7 тис. вітчизняних продовольчих ринків, по даним Держкомстата, за 10 місяців 2009 р. склав біля 80 млрд. грн. (25% від загальної роздрібної торгівлі без врахування продаж через ресторани).

Сектор будівництва і операцій з нерухомістю, по оцінкам експертів, на другому місці по рівню тінізації – 37,4%, (7,52 млрд. грн.). Офіційні дані говорять про затінення сектора на 27, 4% (5,45 млрд. грн.).

Основна частина тіньових потоків в будівництві утворюється із-за складної і корумпованої дозвільної системи – Україна займає 181 –е місце із 183 країн по простоті отримання дозвільної системи (див. додаток 7)