- •Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •Принципи, система та функції цивільного права.
- •7) Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
- •Цивільне право в системі галузей права України.
- •Поняття та система цивільного законодавства. Джерела цивільного права
- •Поняття, ознаки, структура цивільних правовідносин.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують фізичну особу. Правоздатність фізичної особи і її зміст. Набуття та надання фізичній особі повної цивільної дієздатності.
- •Підстави, порядок і наслідки обмеження фізичної особи у дієздатності.
- •Дієздатність фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок і наслідки оголошення фізичної особи померлою. Наслідки явки особи, оголошеної померлою.
- •Поняття, значення опіки та піклування. Вимоги до опікунів (піклувальників).
- •Встановлення, припинення опіки та піклування. Повноваження опікуна (піклувальника). Правочини, що вчиняються з дозволу органів опіки та піклування.
- •Фізична особа-підприємець.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Правоздатність юридичної особи.
- •Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи.
- •Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення (Закон України „Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб. Класифікація юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •26. Засоби масової інформації як юридичні особи.
- •Релігійні організації як юридичні особи.
- •Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •Публічно-правові утворення як суб`єкт цивільного права. Випадки та порядок їх участі у цивільних правовідносинах.
- •Поняття та види об'єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей за цивільним правом України та її значення.
- •Поняття та основні ознаки цінних паперів як об'єктів цивільних правовідносин. Види цінних паперів.
- •Результати робіт (дії), послуги, інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Поняття особистих немайнових прав. Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •Особисті немайнові права, які забезпечують природнє існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •Поняття та підстави недійсності правочинів. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •Поняття та види представництва. Повноваження представника.
- •Поняття і форма довіреності. Види і строк довіреності.
- •Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •Поняття і зміст суб'єктивного права на захист. Способи захисту цивільних прав.
- •Система органів, які здійснюють захист цивільних прав.
- •Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
Юридичний факт - це закріплені в нормах цивільного права підстави виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин.
Класифікація юридичних фактів:
1) з правових наслідків: правостворюючі юридичні факти; правоизменяющие юридичні факти; правопрекращающие юридичні факти.
2) за вольовому критерієм:
а) юридичні факти-події і породжувані ними наслідки, які не залежать від волі людей, наприклад народження чи смерть людини, закінчення терміну ит. д.;
б) юридичні факти-дії, що виражаються у вигляді дії або бездіяльності, які є обставинами, настання яких визначається свідомістю і волею людей. Діяння можна розділити на дії: правомірні - дії, що відповідають праву (договори, угоди, правомірні вчинки); неправомірні - делікти, або правопорушення.
Фактичний (юридичний) склад - це система юридичних фактів і юридично значущих умов, необхідних для настання правових наслідків, які передбачені гіпотезою норми права.
Юридично значущі умови - обставини, які створюють підстави для виникнення (припинення) правовідносин або вчинення дій, що спричиняють правові наслідки. Вони можуть виникнути до появи фактичних складів і бути тривалий час не затребуваними, не викликати правових наслідків. Наприклад, важке хронічне захворювання громадянина, який досяг призовного віку, надає право на звільнення від військової служби. Правові наслідки, що пов'язані з фактичними умовами, можуть виявлятися у виникненні, зміні або припиненні правовідносин.
Ознаки фактичного складу:
1) складається з елементів - юридичних фактів і юридично значущих умов;
2) елементи передбачені нормою права;
3) між елементами, які не є однозначними, існує тісний системний зв'язок;
4) являє собою складну систему, у якій відбувається послідовне нагромадження елементів у певному порядку внаслідок взаємодії фактичних і юридичних відносин;.
5) лише в сукупності елементів (останнім елементом є правозастосовний акт, договір) настають правові наслідки;
6) може стати елементом більшої за масштабом системи юридичних фактів - у межах інституту права, галузі права, публічного чи приватного права, системи права.
Поняття та види правочинів.
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.