- •Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •Принципи, система та функції цивільного права.
- •7) Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
- •Цивільне право в системі галузей права України.
- •Поняття та система цивільного законодавства. Джерела цивільного права
- •Поняття, ознаки, структура цивільних правовідносин.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують фізичну особу. Правоздатність фізичної особи і її зміст. Набуття та надання фізичній особі повної цивільної дієздатності.
- •Підстави, порядок і наслідки обмеження фізичної особи у дієздатності.
- •Дієздатність фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок і наслідки оголошення фізичної особи померлою. Наслідки явки особи, оголошеної померлою.
- •Поняття, значення опіки та піклування. Вимоги до опікунів (піклувальників).
- •Встановлення, припинення опіки та піклування. Повноваження опікуна (піклувальника). Правочини, що вчиняються з дозволу органів опіки та піклування.
- •Фізична особа-підприємець.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Правоздатність юридичної особи.
- •Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи.
- •Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення (Закон України „Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб. Класифікація юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •26. Засоби масової інформації як юридичні особи.
- •Релігійні організації як юридичні особи.
- •Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •Публічно-правові утворення як суб`єкт цивільного права. Випадки та порядок їх участі у цивільних правовідносинах.
- •Поняття та види об'єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей за цивільним правом України та її значення.
- •Поняття та основні ознаки цінних паперів як об'єктів цивільних правовідносин. Види цінних паперів.
- •Результати робіт (дії), послуги, інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Поняття особистих немайнових прав. Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •Особисті немайнові права, які забезпечують природнє існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •Поняття та підстави недійсності правочинів. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •Поняття та види представництва. Повноваження представника.
- •Поняття і форма довіреності. Види і строк довіреності.
- •Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •Поняття і зміст суб'єктивного права на захист. Способи захисту цивільних прав.
- •Система органів, які здійснюють захист цивільних прав.
- •Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
Поняття і зміст суб'єктивного права на захист. Способи захисту цивільних прав.
Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне Право певної особи, тобто вид і міру її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно виходить із конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи: визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно та припинити протиправну поведінку);
присудження до виконання обов'язку в натурі (приміром, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіля під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через арбітраж вимагати надання відповідних транспортних засобів);
припинення або зміну правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору останній припиняє свою дію);
компенсацію моральної шкоди;
стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойки (штрафу, пені);
інші способи.
Зазначені способи захисту цивільних прав реалізуються з допомогою спеціальних засобів. Серед них передусім слід відзначити позовні, оскільки захист прав особи здійснюється через подання позову до суду (в разі, коли однією зі спірних сторін є громадянин, колгосп, міжколгоспне об'єднання, державно-колгоспне підприємство) або арбітражного суду (коли спірними сторонами є юридичні особи, крім колгоспів). Іноді є можливим адміністративний порядок захисту прав через звернення до відповідних адміністративних органів.
Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необхідність.
Необхідна оборона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обставинам захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законодавством України. Шкода, завдана нападникові внаслідок таких дій, не підлягає відшкодуванню. Крайня необхідність - це збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, за загальним правилом, підлягає відшкодуванню тим, хто її заподіяв. Але за певних обставин суд може зобов'язати третю особу, в інтересах якої було вчинено шкоду, відшкодувати її чи звільнити від відповідальності повністю або частково як заподіювача шкоди, так і третю особу.